Сьогодні Святвечір у тих християн, хто відзначатиме завтра Різдво Христове. Православні ж сьогодні згадують Данила Стовпника і Никона Сухого Печерського.
Никон народився і жив у далекому ХІ столітті, був ченцем. У 1096 році половці напали на Київ, розграбували Києво-Печерський монастир, а багатьох ченців взяли в полон.
Потрапив у половецьку неволю й Никон. Багаті родичі прагнули його викупити, але, за переказами, він цього не захотів.
– Нема на те волі Божої. Коли треба буде, Господь Сам мене визволить, – цитують Никона літописи.
Половець, у якого Никон був у рабстві, людяністю не вирізнявся, до того ж його розізлила неможливість отримати за бранця викуп. Тому він поводився з в’язнем вкрай брутально, а насамкінець, аби той не втік, підрізав йому жили.
Але за три дні після цього Никон зник. Стверджується, що він дивовижним чином опинився в рідному монастирі в Києві під час літургії.
Через деякий час, коли кияни примирилися з половцями, колишній хазяїн Никона приїхав до Києва, випадково зайшов у монастир і побачив свого раба. Він був настільки вражений, що увірував у Христа і сам став ченцем.
Никон ще за життя зажив слави чудотворця. Нетлінні мощі преподобного покояться нині в Ближніх печерах Київської лаври. Наші пращури згадували ченця зі словами “Никон стоїть біля ікон”, а ще вірили, що святий допомагає упокоїтись будь-якій душі та захищає від нечистої сили, яка в цей період особливо активна.