Чт. Вер 24th, 2020

Спецкор

Головні новини Рівненщини та України

Солом’яними іграшками вбирали оселю на Різдво у давнину

Солом'яними іграшками вбирали оселю на Різдво у давнину

Напередодні Різдва дітвора із старшими робила прикраси: дідуха, павуків, а ще голубів із їжаками.

Матеріалом слугували хлібне колосся, глина та папір, а ще лляні нитки, кінський волос та намистинки зі шкла. Окрім ролі прикрас, вони були оберегами оселі та обійстя у час, коли народжується нове сонце.

  • Дідух ,тобто перший обжинковий сніп, ставився на покуті під іконами і був символом достатку на кожен з 12 місяців року. Адже складався з 4 ярусів колосся різних хлібних культур ( пір року), у кожній з яких було 3 гілочки із 4 пучками по 7 колосків (відповідно 3 місяці з чотирьома тижднями) і стояв він міцно на трьох або п’яти ногах.
  • Різдвяний “павук” заворожував дітлахів своєю динамічною конструкцією з соломи, бо підвішеним крутився завдяки постійній циркуляції повітря від віконного протягу. Наші пращури вірили, щo “павуки заснували світ”, а у його складній геометричній структурі вбачали модель світобудови. Для створення цієї прикраси використовували нарізані житні стебла, що скріпляли за допомогою нитки у вигадливі геометричні фігури.
  • Голубків вішали перед образами. Виготовляли їх із шматків тіста чи яйця, до якого кріпили паперові крила та хвіст. Були вони символами щирої та ніжної любові, а також оспівувалися у колядках одні із творців світу.
  • Їжаки колоритно доповнювала різдвяно-святковий інтер’єр української хати. Їх підвішували, як і павуків до вікон чи стелі. Виготовляли цей символ настання новоголітування з тіста чи глини і житнього колосся.

Сьогодні, окрім відновлення самобутніх традицій різдвяних святкувань, виготовляючи та прикрашаючи оселю такими екоіграшками ви зберігаєте довкілля для наступних поколінь.