Чт. Вер 24th, 2020

Спецкор

Головні новини Рівненщини та України

Суд по Рівнеобленерго: історія довжиною в 25 років

Суд по Рівнеобленерго: історія довжиною в 25 років

6 грудня о 15:00 мало відбутися слухання щодо справи навколо “Рівнеобленерго”. Позивач вважає, що організацію передали в приватну власність з порушеннями.

Засідання в Рівненському міському суді мало розпочатися о 15:00, проте майже комічним чином не відбулося. Спочатку співробітники суду повідомили про затримку через те, що приміщення зайняте.

Проте згодом з’ясувалося, що на засідання уже запросили гостей. Але не представника позивача. Перебуваючи в приміщенні Рівненського міського суду Сергій Волков, який представляє позивача, так і не потрапив на засідання. Відповідно, суд слухання переніс.

Уже після закінчення короткого засідання позивач намагався з’ясувати, чому його так і не було запрошено, проте адміністративні працівники послалися на людський фактор. Мовляв, помічниця судді забігалася.

Після таких дивних пояснень від адміністрації суду Сергій Волков знайшов кілька хвилин, щоб розповісти Спецкору, що ж насправді відбулося.

Поясніть, будь ласка, що ж тут сталося?

– Сталося наступне. О 15 годині дня мало відбутися судове засідання. Ми чекали його початку. О 15:05 вийшла помічниця судді і заявила, що попереднє засідання ще триває, що воно затягується – і ще хвилин 15 треба зачекати. Мені вона сказала це особисто. Я – представник позивача Мельничука. Я пояснив їм (позивачу та зацікавленим особам – ред.), що треба зачекати. І ми чекали. Потім пройшло 15-20 хвилин, ішло багато людей, виходили із зали засідань. А вона (помічниця судді – ред.) знову вийшла, стала на порозі зали, а нас у цей час звідти не було видно. Вона покликала, запитала, де позивачі, а їй відповіли, що “десь вийшли”. Після цього на засіданні вона озвучила в суді, що нас немає на засіданні. Там оголосили, що надійшли зміни позовних вимог, і було вирішено, що оскільки немає позивача, який їх підтримує, то ми ще почекаємо до 4 лютого, – тобто через три місяці, – наступного засідання. От і вся історія.

То в чому власне проблема – в неуважності працівників суду?

– Ну, скажімо так. Якщо брати до уваги, що ця пані не мала якийсь злий умисел (бо є варіант, що все ж був злий умисел), то це через перепрацювання працівників суду, які просто при великому скупченні людей озвучують виклик на суд і мали б це робити з мікрофоном чи гучномовцем. Щоб потім не було претензій, що “люди не почули”. Я після цього моменту зрозумів, що в наш технологічний час тут не вистачає якогось мікрофона: вийшла, ввімкнула, заявила голосно для всіх, щоб все це було озвучено. І не було б питань.

На вашу думку, у вашій справі могли б сьогодні прийняти вагоме рішення, якби не сталося такої прикрої ситуації?

– Так, могли сьогодні прийняти рішення про залучення нової сторони, нового співвідповідача – Фонду держмайна. Це було б дуже важливе рішення, тому що ми мали б змогу направити їм документи, щоб вони мали право написати відгук, провести процедурні дії. І тоді справа швидше рухалася б. А так виходить, що тільки 4 лютого буде наново озвучено зміни в позовних вимогах. Тому тільки весною справа знову буде рухатися, майже через півроку почнеться якийсь рух.

Стратегічне підприємство в руках російського олігарха

Суть справи доволі цікава, як стверджує Сергій Волков. В середині дев’яностих років було створено Державну акціонерну енергопостачальну компанію “Рівнеобленерго”. Її було перереєстровано міськвиконкомом Рівнеради у 1995 році, і його власником була держава (засновником стало Міністерство енергетики та електрифікації України).

Згодом компанію почали поступово переводити у приватну власність, і це зробили з масою порушень, в т.ч., на думку позивача, нехтуючи нормою Конституції. Сьогодні ж підприємство, що мало при утворенні статус стратегічного, знаходиться, як не дивно, у приватній власності. Його фактичними бенефіціарами, на думку позивача, залишаються особи із країни-агресора.

Відповідачами у справі виступають відразу кілька інституцій:

  • Рівненська міськрада;
  • ПрАТ “Рівнеобленерго”;
  • Міністерство енергетики та вугільної промисловості;
  • Рівненська обласна прокуратура;
  • Управління СБУ Рівненщини.

Тепер до списку відповідачів планують включити і Фонд держмайна, який так само брав участь у процесі передачі стратегічного енергопостачального підприємства Рівненщини у приватні руки.

Позивачі намагаються через суд визнати протиправними та скасувати розпорядження міського голови та реєстрацію Рівнеобленерго.

Як Рівнеобенерго переходило з рук в руки

Згідно із рішеннями міського голови Рівного, статут державного підприємства неодноразово змінювали, починаючи з 1998 року. У 2001 році “державна акціонерна енергопостачальна компанія” рішенням міського голови перетворилася у “відкрите акціонерне товариство” та перейшла до американських власників. Слово “державна”, як стверджує Сергій Волков, просто виключили з статуту, а підприємство заново перереєстрували.

У 2004 році Рівнеобленерго стало “закритим акціонерним товариством”. Знову ж таки, рішення про це приймав міський голова Рівного, а підставою нібито став протокол засідання акціонерів, які мали на меті оптимізацію податків відповідно до американського законодавства.

ЦІкаво, що у тому ж 2004 році кабмін прийняв і затвердив список стратегічно важливих для безпеки держави підприємств, зокрема тих, які забезпечують електропостачання. Логічно, що до цього переліку мав би належати і енергетичний монополіст Рівненської області. Але на той момент він уже не мав статусу державної компанії.

Тобто стратегічний для держави та регіону об'єкт, по суті, звичайним рішенням міського голови Рівного було передано у приватну власність нерезиденту.

У 2011 році Рівнеобленерго перейшло від американців у власність до росіян – уже в якості “приватного акціонерного товариства”. Його власником тоді і став ексспікер Держдуми РФ та російський олігарх Олександр Бабаков.

Після початку війни за Донбас Бабаков, звичайно ж, передав компанію іншим власникам – литовським та німецьким. Хоча, на думку позивача, ця зміна була фіктивною, про що також згадується в позові. Зрештою стратегічно важливе підприємство-монополіст все одно залишається у приватній власності.

Що ж далі з Рівнеобенерго?

Як уже відомо, 4 лютого відбудеться чергове засідання у цій справі. Наскільки реально буде домогтися скасування реєстрації приватної компанії, яка мала б залишатися державним стратегічним підприємством, – вирішувати українському суду.

Тому самому суду, який організовує та переносить засідання без участі позивача, хоч би той годинами очікував в коридорах “дому Феміди”.