Сб. Лис 28th, 2020

Спецкор

Головні новини України

Підготовка довжиною в життя. Антирейтинг затягнутих справ в Антикорсуді

Протягом більш ніж року Вищий антикорупційний суд показав чимало хороших результатів: два десятки обвинувальних вироків, із них близько десяти — з реальним позбавленням волі, історично великі застави підозрюваним у топкорупції з найбільшою в історії сумою у 120 млн грн, тисячі розглянутих матеріалів слідчими суддями тощо.

Однак, в бочці меду не обходиться без ложки дьогтю. У випадку з Антикорупційним судом це півтора десятки справ, які давно передані до суду, але в яких досі не проведено обов’язкового першого етапу — підготовчого засідання. 

На підготовчому засіданні вирішують, чи відповідає обвинувальний акт всім вимогам закону, заслуховуються клопотання сторін, визначається склад осіб, які братимуть участь у розгляді справи, вирішується те, як досліджувати докази, яких свідків і коли допитувати тощо.

Часто саме ця стадія стає ступором, через який справи не рухаються місяцями, а то й роками. Причини різні: в одних випадках це значна кількість учасників, у інших — умисні затягування, неявки та безпідставні клопотання. Важливу роль тут відіграють судді, оскільки саме вони повинні давати раду таким маніпуляціям і затягуванням.

На запит Центру протидії корупції Антикорупційний суд надав офіційну інформацію про справи, які все ще перебувають на стадії підготовки. 

Загалом станом на жовтень підготовче провадження не закінчилося у 30 справах. Ще гірше те, що половина з них перебуває на цій стадії ще з 2019 року. Тобто поки деякі провадження встигають почати і закінчити за рік, у цих 15 ще навіть не почалося навіть дослідження доказів.

Ми відібрали суддів, на розгляді у яких найбільше таких справ:

 

Розповімо вам про найгучніші справи, до яких ніяк не може дійти рука правосуддя. 

Справа спільників Онищенка

 

Справа колишнього нардепа Олександра Онищенка більше відома як “газова справа“. Далекого 2016 року НАБУ виявило близько 20 осіб, залучених до схеми із розкрадання природного газу. 

Організатором виступав сам Онищенко, компанії якого добували газ спільно із “Укргазвидобуванням” і продавали за заниженими цінами підконтрольним фіктивним фірмам. Ті реалізовували блакитне паливо вже за ринковою ціною. Загальні збитки від схеми оцінюються у 3 млрд грн.

Депутати проголосували за зняття недоторканності з Онищенка і дозволили притягнути його до відповідальності. Однак сам він втік за кордон, де й перебуває досі. Через це щодо нього справу розглядають в окремому провадженні і там Антикорупційний суд вже давно досліджує докази.

Що ж до восьми спільників Онищенка, які перебувають в Україні, то ця справа досі на стадії підготовчого засідання, хоча від осені 2019 року у ній призначили вже 21 засідання. Найчастіше вони відкладаються через неявку когось із обвинувачених чи адвокатів. Але й суд ставиться до цього занадто поблажливо. 

Суддя Задорожна вже потрапляла під наше пильне око. Її колегія раніше виправдала суддю за брехню в декларації, хоча потім апеляція ВАКС це рішення скасувала і покарала служителя Феміди. Так само Задорожна виступала за виправдання ексдепутата, який умисно взяв півмільйона гривень компенсації на проживання, хоча мав, де жити.  

ТЕЦи братів Дубневичів

 

За даними НАБУ, Новояворівська і Новороздільська теплоелектроцентралі протягом 2013-2017 років отримували газ за пільговою ціною для виробництва тепла населенню. Весь цей час ТЕЦи продавали газ за звичайними ринковими цінами приватним покупцям, тобто фактично надурили державу і нанесли збитків у 1,4 млрд грн. Бенефіціарами обох ТЕЦ є брати Ярослав та Богдан Дубневичі. 

Справа надійшла до Вищого антикорупційного суду на початку січня 2020 року. За цей час було призначено 27 судових засідань, проте у ній досі не завершилося підготовче. 

У справі четверо обвинувачених і ще більше адвокатів, які роблять все для відкладення засідань. Найпопулярніша причина — неявка когось із обвинувачених або адвокатів, або ж клопотання про відкладення слухань.

Зважаючи на таку тяганину захисту, суддям пора ініціювати питання про притягнення когось із “затягувачів” до відповідальності, щоб нарешті перейти до розгляду по суті.

Бурштинова справа 

 

За версією слідства, народні депутати 8-го скликання Максим Поляков та Борислав Розенблат разом із спільниками отримали понад 300 тисяч доларів хабарів. За ці кошти вони лобіювали зміни до законодавства для налагодження видобутку бурштину в Україні в інтересах іноземної компанії. В їхній “пакет послуг” входив також незаконний вплив на посадових осіб державних та місцевих органів влади для прийняття тими потрібних рішень. 

Детективи встановили щонайменше 5 епізодів злочинної діяльності цієї групи, яка була викрита лише завдяки блискучій спецоперації НАБУ, для якої залучили секретного агента “Катерину“.

Читай також: Нещасливий гурме. Київські ресторани у справі Розенблата

До ВАКС справа надійшла у листопаді 2019 року. За рік колегією суддів було призначено лише 10 судових засідань, проте більшість із них все одно не відбулися через неявку частини обвинувачених. 

Справа Одеського припортового заводу

 

Обвинувачення вважає, що колишній голова наглядової ради ОПЗ Сергій Перелома і перший заступник голови правління заводу Микола Щуріков організували схему закупівлі природного газу для потреб підприємства за завищеними цінами, чим завдали державі збитків на понад 205 мільйонів гривень.

Справа надійшла до Вищого антикорупційного суду у листопаді 2019 року. За цей час у ній було призначено 13 судових засідань, більшість із яких не відбулося через неявку одного із обвинувачених. При чому щонайменше тричі обвинувачений не з’являвся на засідання без поважних причин. 

У зв’язку із цим судді наклали на нього грошові стягнення у загальному розмірі близько 7 тис грн. Така незначна сума пояснюється тим, що законодавство обмежує розмір стягнення сумою від 1051 до 4204 грн за одну неявку.

Корупція в “Укрзалізниці”

Справи, пов’язані із “Укрзалізницею” або підприємствами в її складі, складають вагому частину справ НАБУ і САП. У нашому рейтингу є щонайменше чотири справи, підготовче засідання в яких почалося ще 2019 року і досі не завершилося. 

Справу про заволодіння 20 млн грн підприємства “Укрзалізничпостач” розглядають вже згадана суддя Лариса Задорожна (головуюча), судді Шкодін і Федоров. У цій справі було призначено 12 судових засідань, але завершити підготовче засідання поки так і не змогли. Окремо зазначимо, що розгляд справи відбувається заочно, так як обвинувачений перебуває за межами України.

Ті ж сам судді, але вже під головуванням Шкодіна, розглядають інше провадження щодо того ж розкрадання в “Укрзалізничпостачі” стосовно 5 обвинувачених. І триває воно так само довго. Одним із обвинувачених у справі є екскерівник підприємства. 

Ще одна справа стосується закупівлі “Укрзалізницею” палива за безпідставно завищеними цінами. Переплата, а отже й збитки, сягнули 92 млн грн. Один із головних обвинувачених — колишній керівник “Центру забезпечення виробництва” залізниці Данило Мізін. Судді — Віталій Крикливий (головуючий), Катерина Широка та Маркіян Галабала — вже рік не можуть завершити підготовче засідання, а основною причиною стали клопотання захисників чи обвинувачених. 

Ще одне провадження стосовно закупівлі палива щодо Мізіна зі спільником так само перебуває на стадії підготовки ще з 2019 року. Судді ті ж самі.

Інші справи

Вже рік триває підготовче засідання у справі “Кіотських грошей” щодо розкрадання 336 млн грн, виділених в рамках Кіотського протоколу до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату. У справі 8 обвинувачених. Розглядають її судді Інна Білоус, Олексій Кравчук, Євген Крук. Найчастіше засідання відкладалися з невідомих нам підстав (у документі вказано “інші підстави”).

Ще одна справа стосується судді-втікача Руслана Юхимука, якого обвинувачують в отриманні 4 тисяч доларів хабара. Її слухають судді Катерина Сікора, Тетяна Гавриленко та  голова Антикорсуду Олена Танасевич. 

За перші шість місяців судді призначили всього 5 засідань, за результатами яких підготовче так і не закінчилося. У квітні 2020 року провадження у справі було зупинено через розшук обвинуваченого. Відновили його тільки у листопаді.

Також вже рік не можуть завершити підготовку у справі завдання збитків у 749 тисяч грн державному підприємству “Червоний землероб”. Суддями у ній є Катерина Сікора (головуюча), Тетяна Гавриленко та Інна Білоус. Справу тричі знімали з розгляду через зайнятість або хворобу суддів, а ще чотири рази через неявку сторін.

Судді Шкодін, Федоров і Задорожна слухають справу про заволодіння землями Вінницької міської ради, де досі триває підготовче засідання. Колегія ще раз підтвердили свою “м’якість” до обвинувачених і їхніх адвокатів, бо у цій справі більшість засідань відклали саме за їхніми клопотаннями. 

Підготовче засідання не провели й у справі про розкрадання понад 500 млн грн, виділених на національні проєкти: зокрема встановлення автоматів з питною водою в найбільших містах України і створення інфраструктури для проведення Олімпійських ігор у 2022 році. Судді Білоус, Сікора і Ткаченко найчастіше відкладали засідання через неявку сторін. У цій справі 10 обвинувачених.

У справі щодо завдання збитків “Павлоградському хімічному заводу” теж ніяких результатів з проведенням підготовчого. Відкладали засідання з найрізноманітніших причин: неявки і клопотання учасників, хвороба обвинуваченого, зайнятість суддів у слуханнях по інших справах. Розглядають справу судді Віктор Маслов, Ігор Строги і Леся Федорак. На відміну від попереднього провадження, у цій справі всього 1 обвинувачений.

У справі про заволодіння коштами шляхом обману та підбурювання до винесення потрібного судового рішення адвокаткою Валентиною Івановою ситуація непроста. Обвинувачена хворіє тяжкою хворобою, тож судді Олексій Кравчук, Тетяна Гавриленко та Інна Білоус ще у травні зупинили провадження до того часу, поки їй покращає. 

Також не пройшла етап підготовки справа щодо розкрадання 16,6 млн грн під час будівництва так званої “Стіни” на кордоні з РФ та адмінкордоні з окупованим Кримом. Засідання відкладалися через неявки і таємничі “інші підстави”. 

У цій справі вже під час розгляду змінювалися судді, оскільки перша колегія не мала доступу до державної таємниці. Зараз справа на розгляді у суддів Інни Білоус, Олексія Кравчука і Євгена Крука. 

***

Безперечно, кожна справа є унікальною і на швидкість судового розгляду впливає багато чинників: кількість учасників справи, зловживання сторонами процесуальними правами та реакція суддів на це, завантаженість колегій, лікарняні, відрядження та відпустки, навики головуючого судді щодо управління процесом тощо. В останній рік на швидкість розгляду справ суттєво вплинув карантин.

Поряд із цим, одним із головних завдань кримінального провадження все ще залишається забезпечення швидкого судового розгляду. Зрештою ВАКС створювався, зокрема, і для того, щоб більшість справ НАБУ та САП роками не “зависали” у судах.

Саме тому ситуація, коли на розгляді у ВАКС перебуває півтора десятки справ, у яких близько року не можуть провести підготовче засідання, викликає здивування. 

Після дослідження особливостей розгляду кожної справи ми вважаємо, що завершити підготовчий етап у частині цих проваджень можна було, якби судді більш рішуче протидіяли зловживанням та затягуванням. 

До того ж є приклади, коли у справах із понад 10 учасниками і намаганнями затягнути процес, суддям вдавалося в розумні строки завершити підготовку. Наприклад, судді Леся Федорак (головуюча), Ігор Строгий та Віктор Маслов у так званій справі ексдепутата Мартиненка могли продовжувати засідання й у післяробочий час, аби не допустити затягування.