Пн. Січ 24th, 2022

Спецкор

Головні новини України

У 2021 Україна поставила рекорд за витратами на інфраструктурні проекти – близько 120 мільярдів гривень, але це не дало якісних змін для транспортної галузі.

Председатель ВРУ Дмитрий Разумков посетил ГП «Морской торговый порт Южный» (Южный, Одесская обл.) в рамках рабочей поздкы в Николаевскую и Одесскую области, 28 июля 2021 г. Фото Крымский Андрей / УНИАН

На 2022 рік влада України вже запланувала новий рекорд за витратами на інфраструктуру – майже 142 мільярди гривень. При цьому Кабмін пообіцяв, що особливий акцент буде поставлений на проектах саме на Півдні України, зокрема – в Одесській області.

Як зробити так, щоб рекордні витрати на інфраструктуру в наступному році дали реальний якісний стрибок, у тому числі – для Одесського регіону? Відповідь на це питання отримаємо, якщо розберемо «інфраструктурні» підсумки 2021 року, що минає.

Дороги

За словами міністра інфраструктури Олександра Кубракова, в 2021 році було відновлено 7277 кілометрів доріг державного і місцевого значення. Для порівняння, заявлена ​​цифра за 2020 рік – 6583 кілометрів відновлених доріг.

З позитивного – відзначимо, що «дорожні» проекти «Великого будівництва» в 2021 році були орієнтовані більше на зміцнення міжрегіональних зв’язків усередині нашої країни. Якщо брати зокрема по Одесській області, слід відзначити добудову міста через Хаджибейський лиман, по якому йде траса з Одеси на Київ, оновлення «знаменитої» траси М-14 «Одеса ну і також – продовження ремонтів місцевих доріг в південних районах Одесського регіону.

З негативу – схоже, в Одесській області з’явився свій “довгобуд” “Великого будівництва”, це – будівництво обхідної траси до Одесського порту. Кошторис на цей проект вже виріс наполовину, або до 3,3 мільярда гривень за 5,5 кілометрів дороги, це пояснюється необхідністю проведення додаткових робіт. Очевидно, що терміни здачі цієї дороги в експлуатацію також можуть бути відсунуті.

Ще варто відзначити – буквально в грудні 2021 року Верховна Рада погодилася виділити додаткові 20 мільярдів гривень на дорожнє будівництво. На які саме проекти будуть ці гроші витрачені – Україна відповіді так і не отримала.

Залізничний транспорт

Позитивний підсумок 2021 року – на залізницях України нарешті почали з’являтися нові комфортабельні склади вітчизняного виробництва. Зокрема, між Ізмаїлом і Одесою почав курсувати новий комфортабельний дизель-поїзд від Крюківського заводу, який може розвивати швидкість до 160 км / год.

Крім того, «Укрзалізниця» отримала перші 20 пасажирських вагонов з держзамовлення на 100 нових вагонов від того ж Крюківського заводу. І також – провела модернізацію залізничної лінії «Берегова – Чорноморськ», що збільшило пропускну здатність припортової інфраструктури «Великої Одеси».

Але недоробки по залізничному транспорту в 2021 році по суті переважують собою позитивні моменти. Наприклад, МІУ і керівництво УЗ заявляло план підписати того року контракти на постачання 130 електровозів і 40 тепловозів. Цього зроблено не було, дефіцит тяги на залізниці зберігається, і це зменшує провізну здатність залізниць у напрямку тієї ж «Великої Одеси».

МІУ і керівництво УЗ планують відразу кілька проектів з електрифікації залізничних магістралей про те, щоб поліпшити сполучення між західними і центральними регіонами нашої країни. Модернізація залізничних ліній до Одеси виявилася як би «не на годині», і від цього страждає в цілому економіка нашої країни.

Порти та шлюзи

На жаль, але в цій рубриці – провалів більше, ніж досягнень.

Підсумки 2021 року Кабмін записав собі «в актив» завершення передачі активів портів «Ольвія» і «Херсон», яка тривала півтора року. Якщо кожен проект державно-приватного партнерства в портовій галузі України буде так затягуватися на роки, про залучення інвестицій можна забути.

Більше того – Мінінфраструктури відійшло від КРІ для портової галузі, а саме – зниження ставки дивідендів для держстивідерів від 80% до 30%. Це зроблено не було, на відновлення причалів, зношених на 81% або портових доріг, зношених на 77% – грошей немає. Проблема зі зносом інфраструктури яскраво виявляє себе у всіх портах України, зокрема – в портах «Великої Одеси».

Хронічна проблема зі зносом судноплавних шлюзів на Дніпрі – також не була вирішена. Хоча, наприклад, у грудні 2021 року через аварійний стан двічі припинялася робота Каховського суднохідного шлюзу.

Мініфраструктури в 2021 році збиралося затвердити Стратегію по відновленню внутрішніх водних шляхів України, за якою на відновлення шлюзів та інших гідротехнічних об’єктів у наступні 5 років наша держава. Це зроблено не було, проблема зі станом шлюзів тільки посилюється.

Аеропорти та авіація

Мінінфраструктури активно почало роботи по створенню «національного авіаперевізника» під назвою UNA: для цієї компанії вже проведено випуск акцій на 500 мільйонів гривень, МІУ замовило в ДП «Антонов» 5 літаків АН-158.

Але якщо виходити з того, що мета створення UNA – стимулювання авіаперевезень всередині України, то тут питання знову впирається в інфраструктуру. І тут мова не тільки про аеропорти.

Так, в 2021 році МІУ запустило реконструкцію аеропортів в Херсоні, Вінниці та Дніпрі, оновлюються аеровокзали в Ужгороді і Рівному, і цей перелік справді вражає. Але при цьому фактично зірвані тендери з реконструкції аеропортів у Житомирі та Чернівцях, проведення тендеру по аеропорту Кривого Рогу відкладено на 2022 рік.

Більше того – останнім часом почастішали випадки скасування авіарейсів всередині України через погоду, і це прямо вказує, що Україні також потрібно оновлювати інфраструктуру для аеронавігації. Інакше ніякого стимулювання авіаперевезень усередині країни – не вийде.

Тим більше, що розвиток інфраструктури для авіатранспорту – це завжди “гра в довгу”. На це, наприклад, прямо вказує масштабний проект з будівництва нової злітно-посадкової смуги в аеропорту «Одеса», яка була запущена в роботу в липні 2021 року.

Замість висновків

Наші чиновники з питань інфраструктури звикли діяти за методом «латання дірок» замість роботи на стратегічну перспективу. Саме такий формат дій призводить до «перекосів», описаним вище.

Метод «латання дірок» в інфраструктурі потрібно залишити в 2021 році. А перш ніж починати освоєння рекордного бюджету на «Велике будівництво» в 2022 році, Мінінфраструктури має нарешті затвердити стратегію своїх дій в транспортній галузі в цілому, і по секторах.