В Україні обирають керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури – головного антикорупційного прокурора країни. Людину, яка здатна одним своїм рішенням або дати хід розслідуванню резонансних справ, або навпаки «поховати» їх.
«Схеми» вирішили уважніше придивитися до конкурсу, де вже незабаром визначать наступника Назара Холодницького. І тепер розповідають: який стосунок до цього має заступник керівника Офісу президента Олег Татаров? Як деякі члени комісії допомагали боротися з корупцією президенту Януковичу та його оточенню? І хто претендує на посаду нового головного українського прокурора по боротьбі з корупцією?https://www.youtube.com/embed/r3rBhYepVc8?&&&fs=1&enablejsapi=1&rel=0
Вже понад вісім місяців в Україні немає керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Це місце вільне від серпня 2020 року – відколи тодішній керівник САП Назар Холодницький написав заяву про відставку без пояснень причин.
Від жовтня минулого року почала працювати комісія, яка обирає наступника Холодницького.
«За рівнем впливу це посада рівноцінна генпрокурору в Україні у сфері антикорупції, – відзначає заступниця виконавчого директора ГО «Центр протидії корупції» Олена Щербан. – Це людина, яка може одним своїм рішенням чи підписом дати хід справі або зупинити і «зливати» ці справи. Дуже гарно ілюструє вплив цієї особи справа про 6-мільйонний хабар керівництву НАБУ і САП. Якщо ти людина-корупціонер на цій посаді, ти лише за одну справу можеш заробити суму близько шести мільйонів доларів».
За цим конкурсом стежать у Єврокомісії – і згадують безвіз.
«У минулорічному звіті Єврокомісії щодо плану по безвізу – вже там було вказано про те, що Єврокомісію дуже хвилює майбутній конкурс на САП, – відзначає виконавчий директор ГО «Трансперенсі Інтернешнл Україна» Андрій Боровик. – Це суттєво може вплинути на наші відносини як із США, так і з будь-якими міжнародними партнерами, тому що саме антикорупційна реформа і незалежність антикорупційних органів стоять в центрі наших відносин із західними країнами».
А поки немає головного антикорупційного прокурора – на рішення в гучних справах може впливати генпрокурорка Ірина Венедіктова.
«Вісім місяців Спеціалізована антикорупційна прокуратура не має керівника – і вже вісім місяців у ручному режимі Венедіктова може управляти, в тому числі, справами НАБУ і САП. І Офіс генерального прокурора, і Офіс президента, я переконана, зацікавлені в тому, щоб поставити в САП «свою людину», – відзначає Олена Щербан.
«Незалежний САП від Офісу генпрокурора – фактично зараз такого немає», – додає Андрій Боровик.
Конкурс на голову САП і фактор Татарова
5 жовтня 2020 року в Офісі генпрокурора відбулася вітальна зустріч зі щойно призначеними на той момент членами комісії, які обиратимуть наступника Холодницького – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Крім представників Євросоюзу і посольства США, на зустрічі була присутня генпрокурорка Ірина Венедіктова та заступник керівника Офісу президента Олег Татаров.
Чому саме Татаров представляв ОП на цій зустрічі? Схоже, у нього може бути і власний інтерес.
Через два місяці після цієї зустрічі, 18 грудня 2020 року, САП та НАБУ повідомилиТатарову про підозру у хабарництві в справі щодо розкрадання грошей під час будівництва житла для Нацгвардії. Будівництвом займалася компанія «Укрбуд», президентом якої на той час був екснардеп Максим Микитась, а Олег Татаров – юристом.
«Коли справа була ще в МВС, Татаров працював керівником юридичного відділу «Укрбуду», де був і Микитась. Вони дали хабар одному з керівників експертної установи за те, що буде експертиза, яка дозволить цю справу фактично «поховати». Хабар у вигляді паркомісця, яке Микитась будував і передав безоплатно», – розповідав директор НАБУ Артем Ситник у грудні 2020 року.
Сам Олег Татаров обвинувачення відкидає: «Я впевнений, що це фальсифікація. Ідеться про знижку на паркінг в якомусь із житлових комплексів нашої держави, до якого я взагалі стосунку ніякого не мав».
Примітно, що підозру детективи НАБУ планували вручити Олегу Татарову двома тижнями раніше. Утім, генпрокурорка Венедіктова, у відсутності головного антикорупційного прокурора, вирішила змінити групу прокурорів САП у справі, фігурантом якої і був представник Офісу Зеленського – Татаров.
«Прокурор йшов в суд підтримувати клопотання про обрання запобіжного заходу. В той час, коли він вже був у суді, нам сказали, що змінилася група», – пригадує нинішній в.о. керівника САП Максим Грищук.
«Йде процесуальна дія: прокурор думає, що він розслідує справу – а насправді він вже не прокурор. Такого, чесно кажучи, за всю свою кар’єру я не бачив», – так коментував цю ситуацію Артем Ситник наприкінці 2020-го.
Відразу два прокурори, які були несподівано відсторонені генпрокуроркою Іриною Венедіктовою у справі, де підозрюється Олег Татаров, подали заяви на участь у конкурсі на посаду керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури – це Андрій Перов та Роман Симків. На сьогодні, продовжує участь в конкурсі один із них – Симків.
Олег Татаров зараз – заступник керівника Офісу президента.
Під час Революції гідності він обіймав посаду заступника керівника Головного слідчого управління МВС. Татаров регулярно публічно коментував події під час Революції гідності, розповсюджуючи звинувачення на адресу активістів, які до сьогодні не доведені: «Злочинці трощать все, на вулицях будують нові барикади, палять шини та не збираються припиняти протистояння», – говорив він на брифінгу у лютому 2014-го.
Утім, вже у 2020-му Татаров успішно пройшов люстраційну перевірку в Офісі президента.
«Що стосується пана Татарова, то я з ним також спілкуюся. Бачу, що це теж – професіонал, який розуміє, як правильно здійснювати ті функції, які на нього покладені за розподілом обов’язків», – таку оцінку в листопаді 2020-го давав йому Федір Веніславський, «слуга народу» та представник президента в Конституційному суді.
Олег Татаров був помічений журналістами Bihus.Info, коли супроводжував олігарха Ріната Ахметова до НАБУ. Також раніше Татаров як захисник представляв інтереси мільярдера-депутата Вадима Новинського.
Та, попри критику перебування Татарова в Офісі президента, Володимир Зеленський продовжує тримати його біля себе.
«Ця людина нікого не розганяла. Я б ніколи – я поважаю Майдан, ми поважаємо пам’ять загиблих, я патріотична людина, я президент України – я б ніколи не призначив людину, яка розганяла людей на Майдані», – захищав президент Олега Татарова під час інтерв’ю ВВС в жовтні 2020-го.
У «Центрі протидії корупції» з посиланням на власні джерела кажуть, що частина членів комісії, яка зараз обирає керівника САП, перед їхнім призначенням у парламенті відвідувала Офіс президента і зустрічалися начебто з Олегом Татаровим.
«За нашою інформацією, всі особи, які призначені від квоти парламенту, вони проходили співбесіду в Офісі президента з тим же Татаровим, якого розслідує НАБУ. І він визначав – варто погоджувати цих людей чи ні», – розповідає про це заступниця виконавчого директора ЦПК Олена Щербан.
«Схемам» вдалося з’ясувати, що Татаров може добре знати деяких членів комісії, яка обирає антикорупційного прокурора.
Колишній науковий керівник Татарова і співавторка-Богатирьова
Зокрема, Богдана Романюка. Він, як виявили журналісти – колишній науковий керівник Олега Татарова. Саме під керівництвом Романюка Татаров захистив свою першу дисертацію у 2007 році в Київському університеті внутрішніх справ.
Олена Бусол – ще одна членкиня цієї ж комісії. У 2011-му за президента Януковича вона, науковий керівник Татарова Романюк та соратниця Януковича і тодішня секретарка РНБО Раїса Богатирьова спільно видали книгу про боротьбу з корупцією. Книга називається «Корупційні діяння на державній службі – загроза національній безпеці української держави».
Члени комісії Богдан Романюк і Олена Бусол працювали разом в одній аналітичній організації з довгою назвою: «Міжвідомчий науково-дослідний центр при Координаційному комітеті по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю при президентові України». По суті це був робочий орган для РНБО.
Обидва працювали разом з 2007 по 2012 роки – ці п’ять років збігаються з роками, коли секретаркою РНБО була Раїса Богатирьова. Богдан Романюк був головою згаданого центру, а Олена Бусол у ньому була керівницею групи по боротьбі з корупцією.
Тобто, два члени нинішньої комісії з обрання керівництва САП, допомагали боротися з корупцією Януковичу і написали книгу з топ-посадовицею тих часів, членкинею команди президента-втікача.
«Схеми» звернулись за коментарями до членів комісії.
– Чи пишаєтесь ви книгою, яку написали разом з Раїсою Богатирьовою в 2011 році? – поцікавилися журналісти в членкині комісії з проведення конкурсу на голову САП Олени Бусол.
– Ні, не пишаюся. Книгою пишаюся, але Богатирьову «вставила» інша сторона. – відповіла вона. – Це друкувала академія, яка сама, з власної ініціативи… коли ми її отримали надруковану, ми це побачили. Я взагалі не знала, що так буде і я дуже засмутилась тоді.
– Чи справді Раїса Богатирьова, на вашу думку, як науковиця найкраще підходить для того, щоб спільно з нею писати книги про боротьбу з корупцією?
– Та ви що… Ні, це смішно просто.
«Схеми» також звернулися до її колеги по комісії Богдана Романюка.
– На вашу думку, чи справді Раїса Богатирьова як науковця найкраще підходить для того, щоб спільно з нею писати книгу про боротьбу з корупцією?
– Послухайте, ми книгу з нею не писали про боротьбу з корупцією. У нас матеріали були, які готувалися в нас в центрі, значить, ми передавали туди ці матеріали. Це не був якийсь, знаєте, творчий колектив: що от ми зібралися, пишемо і так далі. Були матеріали, вона там свої якісь додавала і так далі. Я вже навіть не пам’ятаю.
Як виявили журналісти, серед поданих до комітету Верховної Ради списку наукових робіт ані Богдан Романюк, ані Олена Бусол не згадали свою спільну наукову працю з Раїсою Богатирьовою.
Журналісти також поцікавились у членів комісії, чи знайомі вони з Олегом Татаровим.
– З Олегом Татаровим? Я особисто не знайома, але я знаю, що був такий вчений по наукових працях. І все, – відповіла Бусол.
– Я знайомий з багатьма людьми, і тому я не буду розказувати про кожне моє знайомство… Мене більше знають, ніж я їх знаю, – підкреслив Романюк.
– Чи відвідували ви Офіс президента перед тим, як ви були призначені на посаду члена комісії з обрання керівництва САП?
– Я в президентському палаці був уже десь десять чи більше років тому.
А що про це думає сам Татаров? Журналісти надіслали запит до Офісу президента та опублікують відповідь, як тільки отримають її.
Закон про прокуратуру забороняє брати участь у конкурсі на керівника САП тим, хто боровся з корупцією за президента Януковича. Утім, щодо членів комісії, яка обирає антикорупційного прокурора, таких заборон немає.
У тому ж році, коли виходила спільна книга нинішніх членів комісії з Раїсою Богатирьовою, видання «Українська правда» опублікувало матеріал, у якому йшлося про те, що в Конча-Заспі на місці державної дачі побудували палац – журналісти назвали його «палацом Богатирьової».
В той же період виявилось, що промова тодішньої секретарки РНБО Богатирьової в Києво-Могилянській академії дуже схожа на промову Стіва Джобса перед студентами Стенфордського університету.
«Не потрапляйте в пастку догми – тої, що вчить жити думками інших людей. Не дозволяйте галасу чужих думок заглушити ваш власний внутрішній голос», – радив засновник і CEO корпорації Apple американським студентам ще в 2005 році.
А так Раїса Богатирьова зверталася до української молоді в стінах Могилянки в червні 2011 року: «Не потрапляйте в капкан догми, яка радить жити чужими думками. Не дозволяйте галасу чужих думок перебити ваш внутрішній голос».
Раїсу Богатирьову – редакторку книги про боротьбу з корупцією – після Революції гідності і кількарічної відсутності в Україні у серпні 2019-го затримали і взяли під варту. Її підозрювали в заволодінні чужим майном шляхом зловживання своїм службовим становищем, в особливо великих розмірах. Сама вона всі обвинувачення у свою сторону відкидала: «Все, що викладалося прокуратурою, можна назвати не правовими підставами, а суцільною маячнею та фантазією», – казала екссекретарка РНБО у 2019-му.
Згодом, заставу за Богатирьову в розмірі шести мільйонів гривень вніс тодішній депутат від «Опозиційного блоку» Вадим Новинський – захисником, якого раніше був Олег Татаров.
На сьогодні, за повідомленнями Офісу генпрокурора, це кримінальне провадження, де фігурує Богатирьова, передали до НАБУ, і воно було призупинено.
Водночас, в Антикорупційному бюро повідомили, що станом на кінець березня 2021 року матеріали цього провадження їм навіть не передали з боку попереднього органу досудового розслідування – головного управління Нацполіції у Києві.
Чому так? «Схеми» надіслали запит до правоохоронців і чекають на відповідь.
Відповідно до закону про прокуратуру, членами комісії, яка обирає головного антикорупційного прокурора, повинні бути особи, які мають бездоганну ділову репутацію, високі професійні та моральні якості, суспільний авторитет.
«Члени комісії повинні мати хороший авторитет, досвід боротьби з корупцією – а якщо подивитися на біографію деяких членів, далеко не у всіх він там є», – відзначає виконавчий директор ГО «Трансперенсі Інтернешнл Україна» Андрій Боровик.
Членів комісії обирав парламент.
Книжки й статті – разом із Татаровим
Олег Татаров, заступник керівника Офісу президента, який був присутній на минулорічній зустрічі членів комісії з обрання керівництва Спеціалізованої прокуратури – схоже, добре знає ще одного її представника.
А саме – Олексія Дрозда. Разом з ним Татаров писав спільні статті – наприклад, з назвою «Правова охорона земельних відносин в Україні».
Член комісії Олексій Дрозд поки самоусунувся від роботи у комісії: він був поліцейським відрядженим до наукової установи – а, відповідно до закону, правоохоронці не можуть бути членами цієї комісії.
«Прямо сказано в законі про прокуратуру, що такого не може бути. Добре, що Олексій Дрозд від початку не приймав участь», – відзначив у коментарі журналістам Андрій Боровик з «Трансперенсі Інтернешнл Україна».
Член комісії Дрозд, який писав спільні з Татаровим наукові статті, також видавав книги зі ще одним представником цієї ж комісії – Євгеном Соболем. У 2019 році, наприклад, вони написали «Настільну книгу слідчого Національної поліції України».
Впадає в око, що в січні 2021 року в розпал роботи комісії, яка обирає головного антикорупційного прокурора, Євген Соболь указом Володимира Зеленського був нагороджений званням «Заслужений діяч науки і техніки».
А попросив президента про це тодішній очільник Кіровоградської ОДА – Андрій Назаренко, призначений раніше Зеленським. І з’явився лист з таким проханням майже через два місяці після зустрічі Олега Татарова з членами комісії.
Чи може нагорода від президента України посилити незалежність члена комісії від офісу Президента, чи ж навпаки?
«Схеми» звернулись за коментарем до Євгена Соболя.
– Як був незалежним, так і залишаюся незалежним в своїх поглядах. Незалежно від моїх нагород, відзнак, досягнень, – заявив він у відповідь на запитання журналістів.
– Чи пов‘язуєте ви це зі своєю роботою в комісії?
– Я пов’язую це зі своєю науково-педагогічною діяльністю в університеті. За своїм місцем роботи. Тобто, університет подав клопотання на обласну державну адміністрацію щодо мого нагородження за відповідні наукові, педагогічні досягнення.
– Університет подав коли? В якому місяці?
– Це ще подавалося в серпні-вересні місяці.
– Ну тобто тоді, коли за вас готували подання щодо призначення на посаду члена комісії? Збіглося це в часі, виходить?
– Ну, можливо, збіглося в якісь певні моменти. Можливо, ні. Я не асоціюю.
Член комісії Соболь також писав відгук для дисертації Олесі Браверман, а вона – одна з кандидатів на посаду очільника САП.
– Я написала дисертацію на тему «Правового регулювання перевірки на доброчесність працівників Національного антикорупційного бюро».
– А вашим опонентом був нинішній член комісії Соболь, правильно?
– Так, він був моїм офіційним опонентом.
– Тут не буде ніякого у вас конфлікту інтересів?
– Буде, тому я збираюся ще до співбесіди, звичайно, заявити про це членам комісії, якщо Соболь сам не зробить цього.
Голова конкурсної комісії: робоча група з Татаровим і зв’язки з «кандидатом від влади»?
Катерина Коваль – голова комісії з обрання головного антикорупційного прокурора. У 2013-му вона керувала комітетом планування і моніторингу Громадської ради при МВС України.
Публічно, з Олегом Татаровим як посадовцем Міністерства внутрішніх справ вона могла перетинатися під час круглого столу щодо реформування правоохоронної системи в квітні 2013 року – за пів року до побиття «Беркутом» студентів на Майдані. І Коваль, і Татаров обоє були у списку учасників заходу.
На запитання, чи працювала Коваль в Громадській раді при МВС під час Революції гідності і чи перетиналася тоді з Олегом Татаровим, вона відповіла: «Я з Олегом Татаровим тоді не перетиналася. Я не пам’ятаю жодного разу, щоб він був на засіданнях. Захарченко був, а Татаров, здається, ніколи не був на засіданнях громадської ради», – пояснила Коваль.
Також нинішня голова комісії з обрання керівництва САП працювала з Татаровим за президента Януковича в робочій групі, створеній тодішнім міністром юстиції Олександром Лавриновичем – у 2012-му.
Також Катерина Коваль працювала разом з кандидатом на посаду керівника САП – Андрієм Костіним. Він зараз – народний депутат від «Слуги народу», голова комітету з питань правової політики.
Разом Коваль та Костін були в експертній раді при Національній асоціації адвокатів України, яка опікувалася питаннями підвищення кваліфікації адвокатів.
А ще з ними в тій раді був – Василь Фаринник, колишній бізнес-партнер Олега Татарова.
– А ви з ним не знайомі особисто? – поцікавилися «Схеми» в Катерини Коваль.
– Я знаю Костіна, я дуже багатьох знаю.
– А як врегульований конфлікт інтересів у комісії?
– Чітко виписано в порядку. Я і вас знаю.
– Я не кандидат.
Знімальна група «Схем» стала свідками того, як в один з днів Андрій Костін приїжджав на конкурс на посаду керівника антикорупційної прокуратури на службовій машині автобази Верховної Ради.
Невже особиста участь у конкурсі для депутата – це виконання службових обов’язків?
Це сталося 15 квітня 2021 року – та керівництво автобази Верховної Ради інформувало, що ані цього дня, ані в будь-який інший день у квітні службовими черговими автомобілями Костін не користувався.
Втім, є ще й службові закріплені машини: їх надають фракціям, комітетам або депутатам з інвалідністю. Відповідно до правил, їх використовують, починаючи з 8-ї ранку. Але депутат Андрій Костін прибув на проходження поліграфу до восьмої ранку.
– Я не буду давати інтерв’ю, коментувати. Дякую.
– А чому? Хотіли запитати про ваш досвід боротьби з корупцією.
– Ви знаєте, я неодноразово казав: я нічого не коментую стосовно конкурсу. І цей коментар теж прошу не записувати.
У розмові з ним «Схеми» також звернули увагу на автівку з автобази парламенту, на якій він приїхав. І ці запитання журналістів нардеп залишив без відповіді.
– Чому ви використовували автомобіль Верховної Ради – для того, щоб взяти участь у конкурсі на обрання голови САП, під час проходження поліграфу?
– Я ж вам говорив, я не коментую цю ситуацію.
– Яку ситуацію? Мова про службовий автомобіль, який ви використовували.
– Я нічого не використовував.
– Ви приїхали на службовому автомобілі, на поліграф, так?
– Я не можу далі продовжувати цю розмову. Дякую.
Примітно, що після проходження поліграфа Костін пішов пішки, за ним поїхало авто Верховної Ради.
Голова комісії Катерина Коваль в автобіографії, яку вона подала до парламентського комітету перед своїм обранням, не згадала про всі свої нагороди. Так, вона не вказала, що має пам’ятну медаль «За заслуги у захисті прав і свобод громадян», яку видала Федеральна палата адвокатів Російської Федерації у 2012 році – за сприяння міжнародного адвокатського співробітництва та активну участь у правозахисній діяльності.
Експрокурор і зв’язки з ОПЗЖ
Андрій Гуджал – колишній прокурор, чию кандидатуру як члена комісії з добору керівництва САП запропонувала фракція «Опозиційна платформа – За життя».
Примітно, що Олег Татаров писав відгук на дисертацію члену фракції ОПЗЖ Григорію Мамці і був його опонентом. У свою чергу Григорій Мамка – член парламентського комітету, який і обирав представників конкурсної комісії.
Ще кандидату в члени комісії Андрію Гуджалу довелося пояснювати депутатам, чому він як прокурор не проходив переатестацію і чому був звільнений.
– Коли розпочалося реформування органів прокуратури, всім працівникам прокуратури було запропоновано подати заяву саме встановленого зразка.(…) Враховуючи те, що така заява не відповідає ні Конституції, ні законам України, я, відповідно, і подав заяву саме невстановленого зразка, яка не буде суперечити ні Конституції, ні законам, – розповідав Андрій Гуджал на засіданні правоохоронного комітету Верховної Ради 15 вересня 2020-го.
– Але, аби допустили, то з задоволенням би її пройшли? – перепитав у нього член профільного комітету Григорій Мамка.
– Звичайно, – відповів на це Гуджал.
«Схеми» отримали в розпорядження сам документ – заяву Гуджала: у ній він просив просто перевести його з ГПУ до Офісу генпрокурора і вказував, що готовий пройти переатестацію лише в одному випадку – якщо щодо нього будуть знайдені підстави, що він не відповідає рівню прокурора.
За даними Офісу генпрокурора, такий документ не відповідав ані встановленій формі, ані змісту – через що його і не допустили до переатестації.
Окремо «Схеми» з’ясували, що Андрій Гуджал також брав участь у конкурсі на детектива НАБУ у 2015 році, утім, вибув з перегонів відразу після першого етапу – не пройшовши тестування на знання законодавства.
Із Татаровим – в одній комісії
Вячеслав Навроцький та Роман Куйбіда – члени комісії з відбору голови САП.
Паралельно вони працюють ще в одній комісії з питань правової реформи, яка була створена указом президента Зеленського, а їхніми колегами по цій комісії є Олег Татаров, генпрокурорка Ірина Венедіктова, дружина першого віцеспікера Руслана Стефанчука та згаданий «слуга народу» Андрій Костін, який пробує свої сили на посаду головного антикорупційного прокурора.
«Схеми» звернулися за коментарем до Вячеслава Навроцького.
– Чи відвідували ви Офіс президента перед своїм призначенням на посаду члена комісії?
– Ні, – відказав журналістам Вячеслав Навроцький.
– Чи знайомі ви з Олегом Татаровим, заступником керівника Офісу президента?
– Візуально я знаю, що він Татаров. А про те, що я Навроцький – я не знаю, чи він знає.
– А ви продовжуєте працювати з ним в одній правовій комісії, утвореній указом президента?
– Комісія працює в складі робочих груп. Я працюю в складі робочої групи по вдосконаленню кримінального законодавства. У зв’язку з роботою комісії з ним жодного разу не контактував.
Також журналісти поставили запитання Романові Куйбіді.
«Тут питання розкриття інформації, яка гіпотетично може свідчити про певні зв’язки з кандидатом, – пояснив член комісії Роман Куйбіда. – Я повинен розкрити інформацію про те, що я є в одному консультативному органі з одним із членів комісії та кандидатом. Я додам, що я брав участь в деяких публічних заходах із таким кандидатом. Той, хто бачить в цьому проблему, може заявити мені відвід. Або якщо я буду бачити підстави стверджувати, що я є упередженим чи не безстороннім, то я це зроблю сам. Я планую по всіх кандидатах, з якими у мене були певні контакти, розкрити цю інформацію. Щодо самовідводів ще для себе рішення не прийняв, бо ще всю інформацію по всіх кандидатах не опрацював».
Татаров, Портнов і кандидат-прокурор – потенційна конфліктна ситуація
У Олега Татарова, який представляв Офіс президента на зустрічі з членами комісії САП – потенційна конфліктна ситуація з одним із кандидатів, Олександром Божком. Цей прокурор раніше отримував погрози з боку ексвисокопосадовця з адміністрації Януковича – Андрія Портнова.
«На допомогу Портнову прийшов його адвокат Олег Татаров – той самий, який нині є заступником керівника Офісу Зеленського. З показів Божка випливає, що Татаров обіцяв посадити його у в’язницю завдяки своїм зв’язкам у ДБР», – розповідав Роман Маселко в ефірі «24 каналу» на початку лютого 2021 року.
Журналісти «Слідство.Інфо» та адвокат Роман Маселко окремо звертали увагу на те, що Татаров працював захисником у Портнова. Сам Портнов коментувати співпрацю з Татаровим відмовлявся.
Поліграф
Конкурс з обрання керівництва Спеціалізованої антикорупційної прокуратури перетнув екватор: кандидати склали два тестування і пройшли поліграф, результати якого доступні лише для членів комісії.
«Якщо ти протестував вже більше 20 кандидатів, то знайдеш і тих, хто давав хабарів, і тих, хто брав хабарі… У нас немає прошарків суспільства, яких не торкнулася корупція», – відзначає поліграфологиня та президентка Всеукраїнської асоціації поліграфологів Тетяна Морозова.
Попереду у кандидатів на головного антикорупційного прокурора – ще одне тестування і дві різні співбесіди із членами комісії – на відповідність критерію доброчесності та професійної компетентності. Переможцем стане той, хто набере найбільшу кількість балів, в тому числі за рахунок тих балів, які будуть ставити йому члени комісії.
Кандидат – експрокурор із Білорусі
Ще один кандидат, на якого звернули увагу «Схеми», Сергій Піун – колишній співробітник прокуратури Білорусі в часи Лукашенка. У розмові з журналістами, схоже, частину запитань він не зрозумів – зокрема, стосовного його роботи в Білорусі за каденції Лукашенка.
– Ви працювали раніше в Білорусі за Лукашенка.
– Ні. Чого за Лукашенка працював?
– Ну за президента Лукашенка.
– Чому за президента?
– В яких роках ви працювали?
– Тоді ті, хто працювали тут, працювали за Кучму, за Кравчука, за Порошенка… А я зараз за Зеленського працюю чи за кого? Я працюю по закону, за закон.
І стосовно громадянства самого Піуна.
– У вас є громадянство Білорусі?
– Так, звичайно. Десять років уже як є. У мене немає подвійного громадянства. У мене громадянство України.
– Але ви сказали щойно, що у вас є громадянство Білорусі.
– Немає громадянства Білорусі. Відмовився від білоруського громадянства десять років тому і отримав українське.
Крім того, під час розмови з Піуном «Схеми» запитали в нього про його адвокатський досвід у справах, пов’язаних із захистом бойовиків «Л/ДНР».
– Ви працювали адвокатом?
– Працював в Україні, чотири роки.
– А чи були у вас справи, пов’язані із захистом воєнізованих осіб на частині окупованої території Донецької та Луганської областей?
– Захищав одного, так, була одна справа.
– З чим це було пов’язано?
– Як з чим: найняли як адвоката. Я ж не можу відмовитись. Ми ж усіх захищаємо: і ґвалтівників, і серійних убивць – ми не можемо відмовитись.
Кандидат – звільнений і поновлений через суд працівник НАБУ
Інший кандидат – Олександр Карєєв – раніше був звільнений з НАБУ, утім, встиг поновитися через Окружний адмінсуд Києва, а згодом пройти і апеляційну інстанцію.
– Хотіли запитати з приводу вашого звільнення з НАБУ за порушення закону про запобігання корупції.
– Це не відповідає дійсності, я не порушував закон про запобігання корупції, мене звільнено не за порушення присяги державного службовця, а протиправно. Першу інстанцію суду я виграв – але всі казали, що суд якийсь…
– Це Окружний адмінсуд Києва?
– Так, це Окружний адмінсуд Києва. Потім в Апеляційному адміністративному суді я виграв. Наразі я приступив до виконання службових обов’язків. Мене поновили на посаді – але створили штучну посаду, яку вже скоротили. Тобто я місяць доробляю і потім ми, певно, будемо продовжувати судовий процес і поновлення моїх прав.
Серед учасників конкурсу на антикорупційного прокурора є й такі, які працювали чи очолювали прокуратуру під час президентства Януковича.
Кандидати – посадовці часів Януковича
Наприклад, Адріан Дутковський був виконувачем обов’язків першого заступника прокурора Львова в той час. А Володимир Гулкевич – керівником відділу нагляду за додержанням законів органами внутрішніх справ у Тернопільській області.
«Схеми» запитали в Адріана Дутковського: як сталося, що він – як в.о. заступника голови прокурора Львова за часів Януковича – не потрапив під люстрацію?
– У законі просто написано: ця категорія посад не потрапляє під люстрацію. Під люстрацію потрапляють, наскільки я знаю, обласний рівень і вище. А районний рівень не підпадає під люстрацію, – відказав він журналістам.
– А місто Львів?
– Не потрапляє під люстрацію.
Про те, як прокурору часів Януковича вдалося уникнути люстрації, «Схеми» запитали і в Володимира Гулкевича.
«Працюю я з 1989 року, ще з радянських часів. А за часів, як ви кажете, Януковича, то, починаючи з 2010 року, я працював на посаді начальника відділу й начальника прокуратури Тернопільської області – жодної участі у репресіях не брав», – відповів журналістам Гулкевич.
Виходить, Олег Татаров може мати власний інтерес у виборі нового керівника САП?
Саме Спеціалізована антикорупційна прокуратура разом із детективами НАБУ з початку оголосили йому підозру у хабарництві. Пізніше Офіс генпрокурора забрав у НАБУ та САП справу Татарова і передав її до Служби безпеки України.
Окремо Національне антикорупційне бюро України відкрило кримінальне провадження через можливе незаконне втручання генпрокурора Ірини Венедіктової у справу Татарова. Йдеться про рішення Венедіктової змінити групу прокурорів у справі Татарова. Генеральна прокурорка зробила це ввечері 1 грудня, перед тим, як детективи НАБУ планували повідомити Татарову про підозру. Через це нова група прокурорів була змушена заново вивчати справу, тому про підозру заступнику глави ОП повідомили вже 18 грудня.
Крім того, як виявили «Схеми», сам Олег Татаров не тільки співпрацює в одній комісії з одним з претендентів на посаду керівника САП – «слугою народу» Андрієм Костіним, якого називають «кандидатом від влади». Він також особисто знайомий з низкою членів комісії, яка й обиратиме головного антикорупційного прокурора.
Чи може топ-посадовець Офісу президента впливати на конкурс, від якого залежить, не тільки подальша доля резонансних антикорупційних справ, але й безвіз для громадян України?
About Author
