За документами американської державної Мережі по боротьбі з фінансовими злочинами (Financial Crimes Enforcement Network, FinCEN), український олігарх Дмитро Фірташ у період із 2010 по 2014 роки використав щонайменше 190 мільйонів доларів із стабілізаційних кредитів, які Національний банк України видав на підтримку життєдіяльності проблемного «Надра Банку». Останній належав Фірташу. Однак, замість покращувати ліквідність банку, підприємець витратив ці гроші на, зокрема, купівлю акцій Запорізького титано-магнієвого комбінату.
Про це йдеться у новому розслідуванні Центру з дослідження корупції та організованої злочинності (Organized Crime and Corruption Reporting Project). Матеріал вийшов у рамках проєкту FinCEN Files — аналізу витоку даних із FinCEN, які стосуються підозрілих транзакцій на загальну суму близько 2 трильйонів доларів.
У період із 2010 по 2014 роки Національний банк передав на порятунок «Надра Банку» майже півтора мільярди доларів. Фінансову установу це, втім, не врятувало: у червні 2015 року банк припинив діяльність.
Відповідно до кримінального провадження української Національної поліції, яке є в розпорядженні OCCRP, 16 червня 2014 року «Надра Банк» надав кредит у майже 110 мільйонів доларів підконтрольній Фірташу українській компанії, ТОВ «Сінтез Ресурс». Остання переказала ці гроші кіпрській фірмі Diago Enterprises Limited, яку також контролював український бізнесмен.
Купівля і втрата ЗТМК
Після цього, стверджується в матеріалі, ці гроші були використані в купівлі частки акцій Запорізього титано-магнієвого комбінату (ЗТМК) — єдиного в Європі виробника титанової губки, пористого матеріалу, який використовують у виробництві снарядів, військових літаків та супутників. Попри те, що Фірташ придбав лише 49% акцій ЗТМК, через нових керівників підприємства він фактично контролював його.
У документах провадження також відзначається, що, хоч Фірташ придбав завод під зобов’язання інвестувати в підприємство певну суму, виявилось, що наприкінці 2014-го гроші, навпаки, виводились із заводу на інші контрольовані компанії. Щоб у підсумку «осісти» в «Надра Банку».
У 2018-му український суд визнав, що Фірташ не зміг виконати умови приватизаційної угоди й ухвалив повернути придбані олігархом акції державі. Наступного року директора компанії визнали винним у неправомірному використанні інвестиційних фондів. Обидві ці справи зараз знаходяться на стадії апеляції.
У червні поточного року держава повернула контроль над ЗТМК, призначивши на заводі нове керівництво.
Інші українські фігуранти FinCEN Files
Станом на сьогодні відомо, що Мережа по боротьбі з фінансовими злочинами відслідковувала діяльність компаній, пов’язаних із українським бізнесменом часів Віктора Януковича Юрієм Іванющенком. Зокрема, увагу FinCEN привернули поставки обладнання на державну вугільну шахту імені Бажанова, яка знаходиться в Макіївці. Невдовзі після аварії на ній 29 липня 2011 року, яка забрала життя 11 людей, виявилось, що гроші на оновлення шахти отримувала компанія кіпрська компанія Tornatore, яку пов’язують з Іванющенком. 5,5 мільйонів доларів Tornatore отримала від ТОВ «Газенерголізинг», яка надавала шахтне обладнання в оренду. Наступного ж дня кіпрська компанія перерахувала 999 994 долари російській лізинговій компанії, якою частково володів уряд РФ, Такі близькі до круглих суми, зазначають у матеріалі, часто є ознакою схем із відмивання грошей.
Інша пов’язана з українцями історія FinCEN Files стосується використання українськими бізнесменами й політиками рахунків у латвійських банках. Через ліберальне банківське законодавство Латвія нерідко стає затишною «гаванню» для сумнівних фінансових оборудок — і тому привертає увагу FinCEN. Як ідеться в проведеному ризьким виданням Re:Baltica розслідуванні, для підозрілих операцій латвійські банки використовували Віктор та Олександр Януковичі, Сергій Курченко, Дмитро Фірташ та Юлія Тимошенко.
About Author
