Вже традиційно рада громадського контролю при черговому державному органі – Бюро економічної безпеки сформована з людей з сумнівною біографією або прямо пов’язаними з певними політичними силами. У списку 15 людей:
1. Тарас Котов (Демократична Сокира);
2. Євген Романюк (Демократична Сокира);
3. Андрій Ткаченко (Демократична Сокира);
4. Катерина Глазкова (Спілка українських підприємців);
5. Андрій Єрашов (Спілка українських підприємців);
6. Дарія Марчак (МГО «Київський економічний інститут»);
7. Тетяна Тищук (МГО «Київський економічний інститут»);
8. Михайло Лаврівський (Українське товариство економічних свобод);
9. Андрій Морозовський (Інститут моніторингу підакцізніх товарів);
10. Денис Жело (Профспілкова організація Миколаєва «Сильні разом»);
11. Станіслав Бондаренко (ГО «Всеукраїнське об’єднання «Патріот»);
12. Назар Первак (ГО «Всеукраїнське об’єднання «Антикорупційній блокпост»);
13. Анна Майборода (ГО «Всеукраїнське об’єднання «Патріот»);
14. Сергій Кіцул (ГО «Промислово-підприємницька спілка»);
15. Яків Воронін (ГО «Промислово-підприємницька спілка»).
Давайте роздивимось цих людей детальніше, та ті організації, до яких вони належать, або з якими вони афілійовані. «Демократична Сокира» – це давній сателіт партії «Європейська солідарність» Петра Порошенко. «Спілка українських підприємців» та «МГО «Київський економічний інститут» організації близькі до Уляни Супрун і «грантоїдів». До слова, ці організації так само лояльні до Порошенка. «Всеукраїнське об’єднання «Патріот» так само контролюється «Європейською солідарністю» (Майборода – один з войовничих «порохоботов»).
Таким чином, Громадська рада БЕБ практично на 50% контрольована близькими до Петра Порошенка людьми. З огляду на специфіку цього органу – це дуже непоганий для нього козир.
Тепер давайте проаналізуємо процес голосування та його результати:
Аналіз даних відкритого протоколу голосування показує нам, що в голосуванні за першу трійку кандидатів (вони під №№48,49,50) брали участь не громадяни України, а використовувалася спеціальне програмне забезпечення, яке дозволяє голосувати в автоматичному режимі. За cловами Олега Шрама (один з кандидатів до Громадської ради БЕБ) за комбінацію з цих трьох номерів проголосували 15 008 разів. Цікаво, що голоси розподілено рівномірно протягом часу голосування таким чином, що голосування відбувалося кожну хвилину приблизно однакову кількість разів.
При цьому, пікових голосувань за цю трійку, протягом усього часу не спостерігається. Тільки зміна темпу (в перший день більше 8000 голосів, другий – понад 4500, третій понад 2000).
Не складно зрозуміти, що організувати таку велику кількість людей протягом трьох днів для рівномірного щохвилинного голосування практично неможливо.
Організатори конкурсу не можуть цього не бачити і не розуміти. Це стало можливим внаслідок того, що для голосування використали програмне забезпечення, що дозволяє таке робити. Для голосування треба було лише зареєструватися через адреса електронної пошти і номер мобільного телефону.
Чому організатори конкурсу не взяли програму, де реєстрація учасника здійснюється не за допомогою телефону та адреси електронної пошти, а за допомогою електронного цифрового підпису, Bank ID чи додатку «Дія». Це б давало можливість не тільки ідентифікувати учасника голосування, але і виключити можливість «накрутки» голосів.
Тим більше, що така система використовувалася в минулому році Мінцифрой, тобто, в уряду є готове до використання адекватне програмне забезпечення.
Логічно, що після такого «голосування» потрібно проводити повторні вибори, а результати першого голосування повинні стати предметом кримінального розслідування. Тим більше, що проведення повторного голосування не вплине на терміни формування Бюро.
Наприклад, для того, щоб запустити конкурсні процедури на посади в Бюро, потрібна не тільки Рада громадського контролю, представники якої включаються в конкурсні комісії, але і сам Порядок проведення конкурсу, затверджений директором Бюро. Станом на сьогодні такий Порядок відсутній.
Крім цього, для оголошення конкурсу на кожну посаду потрібно розробити і затвердити кваліфікаційні вимоги, перед цим затвердити штат, а найперше – організаційну структуру Бюро, що також не зроблено.
Враховуючи це, очевидно, що Бюро 25 вересня, як це встановлено в профільному Законі, не запрацює. Можливо до кінця року, за умови, що будуть виконані всі вимоги закону. Було б не погано, аби до дати початку роботи Бюро чесно та прозоро сформували новий склад Громадської ради.
До нещодавно обраного складу Громадської ради нажаль вже довіра відсутня. І рішення, які обрані в непрозорий та нечесний спосіб люди будуть приймати можуть бути сумнівними.
About Author
