120 нафтобаз, які перейшли у заставу ПриватБанку у 2016 році, тоді оцінили у 8,7 мільярда гривень. На цю суму банк списав власникам баз їхні борги за кредитами. Після націоналізації банку виявилося, що власники баз пов’язані з колишніми акціонерами ПриватБанку, а їхня ринкова вартість — не 8,7 мільярда, а 580 мільйонів гривень. Втім, покупців навіть за такою ціною уже державний банк часто знайти не може.
Про це йдеться у розслідуванні «Слідства.Інфо» «Приватна математика».
До прикладу, нафтобазу в Сумах, яку близько п’яти років тому оцінили у понад 91 мільйон гривень, наразі банк продає за 4,8 мільйона гривень. Її намагалися продати вже близько десятка разів. Одна з останніх спроб була 30 вересня поточного року. Бажання придбати комплекс тоді не проявив ніхто. Новий аукціон запланували на 6 листопада. Втім, наразі на торги не подалося жодного учасника.
Загалом, як зауважують у ПриватБанку, станом на початок жовтня поточного року їм вдалося продати 32 нафтобази за понад 138 мільйонів гривень. Одна з найуспішніших угод — продаж бази в Коростені на Житомирщині. Торік за неї заплатили майже 22 мільйони гривень. Хоча, коли її передавали у заставу банку кілька років тому, базу оцінили в майже 99 мільйонів гривень.
Як довідалося «Слідство.Інфо», згадана вже нафтобаза у Сумах, перед тим як дістатися ПриватБанку, належала компанії «Пірсан». Серед співзасновників останньої — кіпрська «офшорка» Moshona Investments Limited, яку українські податківці пов’язували з фінансово-промисловою групою «Приват» Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова.
Ця, а також 148 інших нафтобаз фігурують у звіті про оцінку, який на замовлення ПриватБанку у 2016 році зробила компанія «Бейкер Тіллі Україна ЕК». На той момент вона була пов’язана з українським представництвом Baker Tilly International – міжнародної мережі компаній, що ведуть консалтингову, управлінську й аудиторську діяльність у понад сотні країн. Як генеральний директор і єдиний оцінювач «Бейкер Тіллі Україна ЕК» у звіті вказаний Олександр Полянський.
Усі 149 нафтобаз, які фігурують у звіті, належали майже чотирьом десяткам компаній, здебільшого, з офшорним корінням. У більшості з них «ниточки» ведуть до одних і тих же іноземних фірм, які пов’язували з фінансово-промисловою групою «Приват» Коломойського та Боголюбова.
Як повідомили нам у пресслужбі ПриватБанку, звіт «Бейкер Тіллі Україна ЕК» використовували при прийнятті банком за попередніх власників 120 нафтобаз зі списку в заставу. Вони нібито слугували дозабезпеченням раніше виданих банком кредитів на суму в майже 8,7 мільярда гривень. Як стверджують представники банку, до націоналізації установа взяла ці нафтобази собі на баланс — і списала позичальникам згадану заборгованість. А після націоналізації з’ясувалося, що насправді ці бази коштують не 8,7 мільярда, а 580 мільйонів гривень. Тобто, у 15 разів дешевше.
На думку фінансового аналітика Євгена Дубогриза, ситуація із заставами нафтобаз — це ризикові операції, для яких старі акціонери вирішили залучити не власні кошти, збільшивши резерви банку та залучивши капітал — а, фактично, гроші вкладників фінустанови. І які в результаті повертали не старі власники, а держава.
«За такі ризикові оборудки мають платити акціонери, а не вкладники, — резюмує Дубогриз. — А вийшло так, що за це заплатили не колишні акціонери ПриватБанку, а нинішні».
Як раніше розповідало «Слідство.Інфо» з посиланням на звіт детективного агентства Kroll, який журналісти отримали у розпорядження, часто у своїй діяльності до націоналізації у 2016 році ПриватБанк вдавався до кредитування пов’язаних осіб. Частка таких кредитів — де гроші отримували люди, що мають із бенефіціарами банку спільний бізнес — у банку сягала 97%, при нормі в 25%. Ігор Коломойський на це запевняв, що всі ці кредити підтверджено заставами: мовляв, у разі чого банк реалізує закладене майно й отримає ще більшу вигоду, ніж дав позичальнику грошей. На ділі ж реальна вартість цього майна виявлялась у рази меншою за оціночну.
За оцінками представників ПриватБанку, загалом через фінансові махінації колишні основні акціонери установи завдали державі збитків на 10 мільярдів доларів.