Вт. Лис 12th, 2024

Спецкор

Головні новини України

Як раніше здавали ЗНО діти з окупованих територій

Абітурієнти з окупованого Донбасу тепер можуть вступати в українські виші без складання ЗНО після прийняття відповідного закону.

Володимир Зеленський підписав закон про спрощення процедури вступу до вишів для абітурієнтів з окупованого Донбасу. Вони можуть це робити без складання ЗНО, а держава оплачуватиме їхнє навчання. Розповідаємо, як вони до цього часу вступали в українські виші і що думають про скасування ЗНО.

Як до цього часу вступали абітурієнти з тимчасово окупованих територій?

Цього року 11-ті класи там закінчили близько 13 тисяч випускників. Без ЗНО вони наразі можуть вступати лише у 91 навчальний заклад (ось список). Для цього треба звернутися в один з освітніх центрів “Донбас-Україна”. Щоб вступити через них, потрібно скласти іспити з української мови, історії України та ще один, який встановлює заклад вищої освіти. Якщо ж омріяного вишу у переліку інститутів немає, щоб вступати в нього, треба скласти ЗНО.

Проте, щоб зробити це, треба отримати український атестат. Тобто закінчити школу на підконтрольній території екстернатом або дистанційно. Дітей із тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей навчають не в усіх школах. Одна з таких — у селі Іллінівка, що на Донеччині. На екстернаті там навчаються близько 50 дітей, дистанційно – лише 12.

Звісно, їм складніше, бо у них [на непідконтрольній території] навчання відбувається російською, а ЗНО треба складати українською, – розповідає директорка школи Світлана Бурдун. – Це вже діти, які взагалі не вивчали українську мову. Цьогорічних результатів ще немає, але у минулі роки вони чудово складали ЗНО. Всі діти, які планували вступити в українські виші, вступили».

Так зробив, наприклад, Данило з Луганська. 11-й клас він закінчував у Луцьку – туди його родина на якийсь час переїхала у 2014-му. Далі хлопець закінчив бакалаврат у Східноукраїнському національному університеті ім. Даля, а кілька днів тому склав ЗНО на магістратуру.

Абітурієнти, які живуть на підконтрольній Україні стороні, теж потребують бюджетних місць. Однак, якщо людина з тієї території [окупованої] хоче вчитися тут, то потрібно їй дати таку можливість. Якщо вони побачать, що в Україні нормально живеться, то залишаться тут, — говорить він. 

Скільки абітурієнтів із тимчасово окупованих територій вступали за спрощеною процедурою?

У 2019 році до українських вишів за спрощеною процедурою вступили 265 випускників з Криму та 1600 з Донбасу. У Міністерстві освіти кажуть, що це найбільший показник за останні 4 роки. Наприклад, у 2016-му він був вдвічі меншим.

Найбільше абітурієнтів із Донбасу вступили у три виші:

  • Східноукраїнський національний університет ім. Володимира Даля (177 дітей); 
  • Горлівський інститут іноземних мов ДВНЗ “ДДПУ” (133 дитини);
  • Приазовський державний технічний університет (124 дитини).

Через окупацію університети вимушені були виїхати з непідконтрольної території. Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля тепер розміщений у Сєвєродонецьку, Горлівський інститут переїхав до міста Бахмута (Донецька область). Приазовський державний технічний університет розташований у Маріуполі.

Фото із сайту МОН

Через що проходять абітурієнти з тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей, щоб скласти ЗНО?

Щоб потрапити на ЗНО, вони мають перетнути КПВВ і приїхати на пункт тестування. Студентка Кіра розповіла нам, як це відбувається. Дівчина попросила зберегти анонімність, тому ми змінили її ім’я. 

Кіра — 21-річна художниця та студентка з Луганська. З 2016 року дівчина дистанційно навчалася на бакалавраті у Сєвєродонецьку, а тепер склала ЗНО з англійської, щоб продовжити навчання вже на магістратурі. На іспит її зареєстрували викладачі з інституту. Зовнішнє незалежне оцінювання Кіра складала у Сєвєродонецьку.

Фото МОН

Про перехід КПВВ 

На КПВВ завжди були якісь проблеми, але спочатку суворіше перевіряли зі сторони “ЛНР”. Із часом там стало всім байдуже: тебе ніхто не допитує, ставлять логічні запитання і відпускають на підконтрольну територію. З цієї ж сторони до тебе вже можуть причепитися, почати ображати, обшукувати і навіть загравати.

Я виїхала за день до іспиту, щоб точно не запізнитися. На КПВВ з підконтрольної території у мене почали перевіряти документи. А я не знала, що перед тим, як проходити КПВВ, мала зайти на сайт ЗНО і щось там зробити. Через це мене не хотіли пропускати. Зайти на сайт там я не могла – на телефоні не було інтернету. Я почала телефонувати кураторові з інституту, але він не брав слухавку. В якийсь момент я зітхнула, а один з військових почув і сказав: “Ой, не треба, мені не потрібен цей цирк”. Урешті я додзвонилася до куратора, і мене пропустили далі. 

Ще хвилин 20 я чекала, доки мене зареєструють як студентку, яка їде складати ЗНО. Мені зробили експрес-тест на коронавірус. Після цього двоє чоловіків у формі попросили пройти за ними. Ми зайшли в невелике приміщення. Там вони вже детальніше почали мене розпитувати: звідки я, яка у мене прописка, куди я їду.

Сфотографували паспорт, взяли на перевірку телефони – я хотіла заперечити, але розуміла, що якщо почну сперечатися, не потраплю на ЗНО.

Перевірки телефону при перетині лінії розмежування

У мене їх два: один старий, без інтернету, а інший для роботи з усіма контактами, проєктами і фотографіями. Більше я переживала за них. У мене в телефоні багато фото вандалізму: графіті, розвалини Луганська. Ще у мене на початку в фотоальбомі є проєкт з фото одного фотографа, називається: “Росія великим планом”, і там автомат Калашникова на тлі червоної футболки у чоловіка в руках.

Чоловіки ніяк не зреагували на неї. Я спитала, навіщо їм дивитися телефони. Вони відповіли, що раптом у мене є друзі або родичі, які служать на території Росії, “ЛНР” або “ДНР”.

Довго допитували мене про тата, який не живе з нами відтоді, коли мені виповнилося 7 років. Ми з ним спілкуємося рідко, і вони не вірили, що я не знаю точно, де він живе. Я кажу: “Ну, начебто, жив у Ірпені під Києвом, у нього друга родина”. Питали, чи він служив, чи знаю я, ким він працює.

Перевірили всі мої соцмережі. Передивилися пошту та замітки. Один із них зайшов у Viber і почав вбивати у пошуку слова: “Росія”, “Москва”, “військовий”, “війна”. А я минулого року надсилала футболку в Москву, сама її робила, розмальовувала. У мене було листування з чоловіком, який мав там цю футболку забрати й доставити. З ним були проблеми, ми з’ясовували стосунки у “Вайбері”. Цей військовий почав допитуватися, що у мене за справи з Москвою. Питали, чи є в мене хлопець, і в повідомленнях та контактах шукали його. А раптом він військовий, і у нас є фото з автоматом.

Військові не відключили телефон

Весь цей час мені телефонувала мама і надсилала повідомлення. Їх це дратувало, але телефон мені не дали відключити. Вони перевірили все, що тільки можна було, віддали телефони майже розрядженими. Я там пробула близько години. Мені було спекотно, я перенервувала.

Коли вийшла, мені знову зателефонувала мама. Після підійшов військовий, спитав, що у мене в руках, і забрав телефон – перевірити, хто це був. Переконався, що це справді була мама, і сказав не розмовляти тут телефоном. До мене ще декілька разів підходили військові, доки я переходила КПВВ і питали, чи перевіряли мій телефон. 

Минув уже тиждень, я зараз трохи скептично до цього ставлюся, але тоді переживала, що вони так пильно оглядали мої особисті речі. Особливо, коли ще й фотографують там щось, намагаються до тебе причепитися, допитуються про всіх родичів. Раніше просто розпитували, чи люблю я Україну, чи хочу жити в Україні, що я думаю про Луганськ, чи, може, я хочу жити в Росії, але таких особистих запитань про хлопця, друзів військових, роботу тата до цього часу мені не задавали.

Про скасування ЗНО для абітурієнтів з окупованих територій

Я “за”. Не тому що не хочу готуватися. У людини можуть бути причини, коли вона не може виїхати на сесію ЗНО. У мене є знайомі, які провчилися 4 курси (дистанційно), а тепер їм треба їхати складати ЗНО, а вони не можуть, тому що їм немає на кого залишити хворих батьків. А є ще випускники після школи, з якими батьки не можуть поїхати, і вони мають проходити КПВВ самостійно. Не у всіх є гроші, щоб відправити дітей просто скласти ЗНО – там же кілька іспитів, отже, потрібно десь тиждень-два жити на підконтрольній території. Якщо ЗНО скасують, буде набагато більше тих, хто захоче вступати в українські виші.

Про вступ до Росії

У російський виш вступити набагато простіше, особливо після бакалаврату. Ти маєш скласти лише один іспит – з російської мови рівня 7-го класу. У деяких інститутах замість російської може бути іспит за спеціальністю. Якщо ти зі школи їдеш, то складаєш там ЄДІ (Єдиний державний іспит).

Коли я закінчувала школу у 2016 році, у нас спитали, хто хоче скласти ЄДІ, і сказали подати заявки. Щоб нас допустили до цього іспиту, ми мали написати твір із російської мови. Мінімальний бал – 65. Я тоді написала на 150-170, у нас усіх допустили. Я обрала три предмети: російську, біологію та хімію. Нас вивозили автобусами, які оплачувала Росія, в школи Каменськ-Шахтинського (місто у Ростовській області). Швидко пропускали на кордоні, перевіряли паспорти. Ми були окремо від школярів із Росії і першими писали іспити. Я ЄДІ просто склала, щоб було, я не хотіла вступати в Росії.

Джерело: hromadske.ua.

About Author