Медведчук-Козак, Козак-Медведчук. Навіть якщо ви дуже далекі від політики, то ці два прізвища в останні декілька місяців точно чули. Галасу навколо нардепів від “Опозиційної платформи – За життя!” наробили і РНБО, і Генпрокуратура, і СБУ. Судіть самі, персональні санкції, арешт майна, звинувачення у держзраді, домашній арешт для Віктора Медведчука і, по суті, втеча Тараса Козака у Білорусь (чи Росію – його актуальне місце перебування нині не встановлене).
Історія гучна і дуже нова для українського політичного, а враховуючи, що за Віктором Медведчуком і Тарасом Козаком ще й бізнес – великий, зав’язаний на стосунках з Росією, то й для бізнесового і міжнародного процесів.
Новини, аналітики, блоги. Матеріалів, присвячених Медведчуку і Козаку в останні місяці важко перелічити. Вся увага прикута саме до цієї пари.
А от ми глянули на справи не персональні, а родинні. І помітили, що 70-річна матір біглого, підсанкційного нардепа Тараса Козака, чиї активи знаходяться під арештами, виявляється тепер стала бізнес-вумен – з компаніями і нерухомістю на десятки мільйонів гривень.
Біографію Тараса Козака прийнято починати з Верховної Ради. Народний депутат попереднього і нинішнього скликань, соратник і партнер Віктора Медведчука. Якось так.
Але життєвий шлях нардепа значно багатший. Починав робітником радгоспу, пройшов шлях від інспектора до заступника начальника податкової, керував Західною регіональною митницею, був заступником голови Держмитслужби України. Далі – депутатське крісло у Львівській обласній раді, посада заступника голови ГО “Центр правової держави”, керівником якої є Віктор Медведчук, а вже тільки тоді – мандат нардепа і статус “соратника”.
Ми не можемо стверджувати, але можемо припустити, що Тарас Козак з Віктором Медведчуком познайомився через брата останнього – Сергія. Так, Сергій Медведчук теж був депутатом Львівської обласної ради, де очолював фракцію “Соціальна справедливість”. До неї входив Козак. Ще Сергій Медведчук керував Державною податковою адміністрацією Львівської області, а Козак у нього був заступником
«Ми з Сергієм Володимировичем виконували одну і ту ж державну роботу, у нас було схожим розуміння її важливості для держави. Одним словом, ми були членами однієї команди. Згодом стали й друзями, якими є й до сьогодні» – розповідав нардеп раніше.
Словом, десь так Тарас Козак з простого держслужбовця і депутата місцевої ради виріс до нардепа з великим інтересом у паливній сфері і власника декількох телеканалів. У Козака теж є брат – Богдан. Богдан Козак суттєво менш медійний і, схоже, зосереджений конкретно на бізнесі – на його “рахунку” нині значаться під два десятка компаній. Половина, щоправда, зараз перебуває у санкційному списку, бо це на них записані сотні тисяч гектарів землі на Франківщині і Тернопільщині і це в них частки мають компанії дружини Віктора Медведчука Оксани Марченко.
Цікаво, що спільний бізнес Богдан Козак має і з вже згаданим братом Віктора Медведчука Сергієм. Вони, наприклад, є засновниками київської компанії “Укрінвестлімітед”. А ще донедавна разом були серед засновників іншої фірми з Києва – “Експонент”, яка займається “діяльністю холдингових компаній”. “Експонент” у свою чергу є материнським для двох львівських компаній – “Бетонбуд” і “Керамбуд”. Остання також є засновницею ще ряду підприємств. Коротше, типова бізнесова “матрьошка” (пробачте за порівняння, але воно найкраще пояснює суть – ред.) з величезною палітрою діяльності – будівництво, виробництво цегли, черепиці, бетонних розчинів, видобуток піску, гравію та глини.
На цій “матрьошці” – більше 40 тисяч квадратних метрів нерухомості, з десяток гектарів землі у власності, більше 40 гектарів – в оренді, два десятки вантажних автомобілів і ряд легкових. Пристойний актив.
Але наприкінці березня – вже після накладення санкцій на Медведчука і Козака – їхні брати виходять з “Експоненту”. Їхня місце займають Софія Козак – матір Тараса і Богдана та Анатолій Боровко, який до цього був лише директором компанії. Боровко на останніх парламентських виборах був довіреною особою Сергія Медведчука. Про те, що останній свою частку хоч і переписав, але з бізнесу, схоже, не вийшов свідчить також і той факт, що в “Керамбуді” в якості підписанта лишився Володимир Сергійович Медведчук, який найімовірніше є його сином.
Що це? Приховування активів від санкцій і арештів? Пояснювати логіку цього процесу Козак-молодший не захотів – почувши наше запитання брат нардепа просто поклав слухавку. Натомість аналітикиня “Центру протидії корупції” Антоніна Волкотруб каже – може бути інше пояснення: “Виходить, що вони чекали, а тоді переписали, що досить таки дивно. Якщо це були санкції, то це було якесь дуже емоційне рішення і не дуже логічне, оскільки українські санкції вони не поширюються на членів сім’ї та родини. І більше того – Медведчук залишився підписантом у “Керамбуд”. Тому була ще одна з ідей, чому відбувся такий перепис… Скажімо легалізувати якісь транзакції, чисто фінансові. І якщо це була просто якась фінансова транзакція, така зміна власника доволі таки можлива. Зважаючи, що статутні фонди в цих компаніях немаленькі і обгрунтувати трансфер великої суми коштів дуже логічно”.
Ця думка має декілька непрямих підтверджень. Перше – статутні капітали компаній справді чималі. Так, у “Експонента” це 47 мільйонів гривень, у “Керамбуду” – 36 мільйонів гривень, у “Бетонбуду” – понад 11 мільйонів гривень.
Друге – модель множинних фінансових транзакцій між спорідненими компаніями Тарас Козак вже використовував раніше. Так, відповідно до аналітики вже згаданого “Центру протидії корупції” Тарас Козак у 2012-му став власником кіпрської компанії “Turul Investments Limited”. І в наступні декілька років ця фірма отримувала багатомільйонні кредити, які видавалися на пільгових умовах від інших пов’язаних між собою офшорних компаній. Ці кредити нерідко не поверталися, а просто списувалися. Паралельно “Turul” купує ще одну кіпрську компанію і в подальшому починає вже самостійно їй видавати великі кредити. А та, в свою чергу, використовувала гроші…так, теж на видачу кредитів.
Тож, можна припустити, що родина нардепа Тараса Козака нехитрою маніпуляцією просто легалізувала кошти невідомого походження в той час, поки сам нардеп в бігах і під санкціями.
Ми уважніше придивилися до Софії Козак. І зрозуміли, що жінку, схоже, використовували не лише для подібних операцій, але й для реєстрації дорогих активів.
Так, наприклад, у власності Софії Козак є півгектара у рекреаційній зоні – селі Ясениця-Замкова. Це гірська, а відтак – дорога частина Львівської області. Вартість цієї землі може становити більше 800 тисяч гривень.
Також у власності жінки будинок і земля під ним у селі Наварія на Львівщині. Нерухомість жінка нібито придбала у жовтні 2019-го, а її вартість нині складає не менше мільйона гривень.
Ще Софія Козак значиться власницею трикімнатної квартири і паркомісця у новобудові у дорогому Франківському районі Львова. Факт того, що звідси до Оперного театру менше 10 хвилин на авто вже свідчить про “центральність” житлового комплексу. Така квартира могла коштувати не менше 4 мільйонів гривень. Це без паркомісця, яке могло “потягнути” ще кілька сотень тисяч.
Все? Ні. Матір нардепа значиться власницею ще чотирьох квартир, вже в Києві. Всі чотири – на проспекті Лобановського. Загальна площа перевищує 400 квадратних метрів, а враховуючи, що за метр в цьому місці тут зараз хочуть близько 2 тисяч доларів, то вартість київських квартир може сягати майже 20 мільйонів гривень.
Загалом, на Софію Козак записано нерухомості на мільйон доларів.
Чому ми використовуємо слово “записали”? Чому ми взагалі не розглядаємо варіант, що жінка могла самостійно заробити на дорогі активи? Розглянули.
Компанія “Експонент” для Софії Козак, справді, не перший і не єдиний бізнес. В партнерстві з сином Богданом вона володіє фірмою “Озеро”, яка на понад 2,5 гектарах на Львівщині звела готельно-відпочинковий комплекс “Наварія Нова”.
Поруч у фірми більше ніж півтора доволі дорогих гектари, призначених для обслуговування веслувальної бази. Ще майже п’ятьма гектарами фірма володіє в селі Розлуч, яке раніше вважалося курортним. Тут колись був дитячо-оздоровчий табір “Ялинка”, а тепер же земля призначена для будівництва баз відпочинку.
Ще Софія Козак разом з чоловіком значаться власниками фірми “Зустріч”, на якій “висять” трохи більше 200 квадратів нежитлових приміщень неподалік центру Львова. Тут розташоване кафе з однойменною назвою, банкетним залом на 120 осіб і живою музикою.
“То в чому ж проблема, є бізнес, є дохід, а отже є і активи?” – можете запитати ви. Проблема в тому, що бізнес цей офіційно ніяких доходів не приносив. Наприклад, з фірми “Озеро” за 2016-2019 роки Софія Козак отримала нуль гривень доходу. За аналогічний період львівська “Зустріч” приносила мінімум – 3-4 тисячі на місяць.
Можливо, активи купувалися чоловіком Софії Козак і батьком нардепа? Теж ні. Роман Козак до 2019-го керував санаторно-лікувальним центром “Шкло” на Львівщині. Це установа Державної судової адміністрації. В його електронній декларації сказано – дохід становив 9-12 тисяч гривень на місяць. Щоправда, в декларації є й одна дивна річ. Козак-старший нібито отримав від “Шкла” безвідсоткову фіндопомогу на поворотній основі – майже 7 мільйонів гривень. Але, по-перше, нам здається, що в документі сплутана цифра, адже “Шкло” – держустанова і отримання аж такої суми виглядає як щось нереальне. По-друге, ця позика “кочувала” з декларації в декларацію, не зменшуючись, відповідно, Роман Козак не витрачав її. По-третє – її все одно не вистачило б на все перелічене нами вище.
Звісно, ми вирішили розпитати Софію Козак. І про “Експонент”, і про походження дорогих активів. Розмова вийшла короткою.
“Слухайте, ві###біться від мене. Вже хватить мені. Що ви ся при##али до мене. Чо переписали? Бо мені ся хоче. Що ви хочете? Йди в с##ку” – заявила матір нардепа.
Відеопрограва
Телефони самого Тараса Козака вимкнені.
Що ж, замість висновка. Нещодавно Офіс Генпрокурора продовжив термін досудового слідства у справі депутатів Віктора Медведчука і Тараса Козака, а суд арештував майно Козака. Щоправда, в його останній електронній декларації цього майна не дуже багато – авто, родинний маєток в Сокільниках під Львовом і 300 квадратів нежитлових приміщень у самому Львові. Схоже, все найцінніше вже давно в надійних руках, тож переживати нардепу немає за що. Де б він зараз не був.