Ця структура так і не стала втіленням «сервісної функції» держави в морській галузі, натомість – перетворилась на «вивіску по зароблянню грошей»
Відшумів скандал про те, що державний Реєстр документів моряків опинився в приватних руках. Мінінфраструктури називає різні строки та варіанти відновлення роботи такого реєстру. Стали активно звучати розмови про те, що державне підприємство «Моррічсервіс» в структурі Державної адміністрації морського та річкового транспорту було лише «вивіскою» для заробляння грошей, із натяком між рядків – «цю структуру потрібно ліквідувати».
В Україні є популярний ідеал, що держава має працювати як сервіс, тобто – громадянин не має залежати від бюрократичної системи, громадянин має отримати усі необхідні для себе документи в «автоматичному режимі», за мінімального контакту з чиновниками. ЧИТАЙТЕ ТАКЖЕТемная лошадка Кабмина. Кто такой Руслан Стрелец – новый министр экологииОчередной министропад: история одного реформатора ОПКЛондон, Нью-Йорк и Одесса могут уйти под воду. Как мир бросил вызов глобальному потеплению
Для втілення такої концепції в морській галузі Україні Морська адміністрація за часів Гройсмана і створювала ДП «Моррічсервіс» в 2018 році. Задум простий і конкретний – моряк має на одному місці отримувати без посередників усі сервісні послуги, «Моррічсервіс» мав би працювати як такий собі «морський ЦНАП».
Будь-яка реформаторська концепція завжди просто викладається на папері, бо втілення будь-яких змін викликає супротив. Морській адміністрації довелось зіткнутись із саботажем «на місцях», оформлення нормативних документів займало занадто багато часу. Тому, наприклад, так і вийшло, що формально ДП «Моррічсервіс» було засноване в 2018 році, а по факту почало функціонувати в травні 2019 року.. Але, на щастя, ми встигли створити чотири сервісні центри в портах Одеси, Ізмаїла, Маріуполя та Херсона.
В планах було створити ще 27 «морських ЦНАПів», котрі б надавали сервісні послуги для моряків та галузі. Однак тут естафету перехопила нова влада, яка по факту «заморозила» усі плани по адекватному розвитку ДП «Моррічсервіс».
Власне, ми тут і зупинились на моменті, коли «Моррічсервіс» перестав бути сервісним механізмом держави в морській галузі, натомість – перетворився на «вивіску». Повноцінним ЦнАПом він так і не став. Наприклад, «Моррічсервіс» так і не отримав «профільну» функцію реєстрації суден, натомість – на цю структуру «повісили» непрофільні функції, як наприклад підрахунок заходів та відходів суден. І заодно – радикально підвищили вартість послуги, як приклад – вартість того же паспорта моряка виросла від 480 гривень до 1600 гривень.
Окрема проблема – Інспекція по дипломуванню моряків. Згідно розробленого плану МорАдом та МІУ, ця структура мала бути ліквідована, а видачу дипломів повинні були перевести на звичайні Центри адміністративних послуг. Цікаво, що в березні 2020 року уже екс-міністр інфраструктури Криклій заявляв намір перевести на ЦНАПи видачу документів морякам, але схоже – йому на це волі не вистачило: Інспекція по дипломуванню «зависла» в бюрократичному сенсі між Морською адміністрацією та Мінінфраструктури.
Логіка розвитку ДП «Моррічсервіс» була порушена. Держпідприємство «Моррічсервіс» так і не змогло стати втіленням «сервісної функції» держави в морській галузі. Тому в такому вигляді як зараз, «Моррічсервіс» потрібно ліквідувати, без зайвих вагань та жалю. Він став прикладом того, як можна зупинити реформу, і перетворити гарну ідею на непотрібну.
About Author
