Председатель ВРУ Дмитрий Разумков посетил ГП «Морской торговый порт Южный» (Южный, Одесская обл.) в рамках рабочей поздкы в Николаевскую и Одесскую области, 28 июля 2021 г. Фото Крымский Андрей / УНИАН
План з деолігархізації економіки України передбачає повне повернення портової галузі у власність держави. Але поки що все відбувається з точністю до навпаки
Президент Зеленський переходить у стан відкритої війни з олігархом Рінатом Ахметовим, який контролює не лише 20% усього ВВП України, а й “вписав” у свою орбіту впливу велику кількість народних депутатів та державних чиновників.
Війну Ахметову Зеленський оголосив під час свого пресмарафону 26 листопада, заявивши, що найбільший олігарх країни втягується в організацію державного перевороту. Цей публічний удар дорого обійшовся олігарху — вартість євробондів “ДТЕК Енерго” впала на 11,6%,
За кілька днів до цього, 24 листопада, у відкритому доступі з’явився текст плану Кабміну з деолігархізації економіки, який, зокрема, зачіпає “портовий” сектор бізнес-імперії Ахметова.
Так, у плані з деолігархізації економіки України є пункт “встановити на економічно обґрунтованому рівні тарифи на перевалку експортних вантажів у МТП “Південний”, дедлайн — до лютого 2023 року. Для СКМ Ахметова саме “Південний” — основний порт для перевалки залізняку, тим більше, що державний МТП поставив “пільговий” тариф за користування своїми потужностями — лише $4 за тонну переваленого вантажу. Якщо “пільговий” тариф на перевалку руди в “Південному” буде скасовано, це може підірвати “ресурсну базу” Ахметова. Крім того, держава може “розвинути наступ” і взяти під повний контроль порт “Маріуполь”, який сьогодні фактично вписаний “в орбіту впливу” Ахметова: понад 80% усієї вантажоперевалки Маріупольського порту — продукція ММК ім. Ілліча.
Втім, поки що Ахметов не має причин побоюватися втрати впливу на портову галузь України.
Права рука партнера
У червні 2021 року заступником міністра інфраструктури Олександра Кубракова став Юрій Васьков, який довгі роки пропрацював у керівництві Одеського порту.Пропустить через 15Реклама на dsnews.ua
Є щонайменше один факт у біографії Васькова, який мав би завадити йому зайняти це крісло. Нацполіція України у лютому 2021 року відкрила справу за фактом того, що Васьков у 2018-2020 роках використав компанії “Одемара” та “Одемара-Інтер” (офіційно належать його дядьку) для “схем” щодо завищення та вартості наданих послуг, якими користувалися компанії у порту Одеси, що приносило держбюджету щонайменше 5 млн гривень щорічних збитків.
За деякими даними, кандидатуру Васькова як заступника міністра інфраструктури Кубракова змогла продавити група депутатів, що входить до орбіти впливу Ріната Ахметова. Під час президентської кампанії 2019 року Васьков виступав одним із VIP-агітаторів за ОПЗЖ на Одещині, зокрема – супроводжував в агітаційних поїздках Вадима Новинського, одного з лідерів ОПЗЖ та бізнес-партнера Ріната Ахметова.
Подейкують, у результаті для Васькова став відкритим шлях до посади заступника міністра інфраструктури, а для Ахметова – до контролю над українськими портами.
“Старі” схеми в “новому” прочитанні
Для побудови нових “схем” у портовій галузі України було використано компанію “Одемара”. Тим більше, що голова Адміністрації морських портів України Олександр Голодницький – “протеже” та старий друг самого Васькова.
Зважаючи на все, Васьков використав свої “старі зв’язки” в Адміністрації морських портів України, яку він свого часу очолював, а тепер має можливість впливати на її роботу як заступник міністра. Так, “Одемара” отримала 20% знижку на лінії закордонного плавання (компанія контролює 2 із 20 діючих ліній закордонного плавання в Україні). За даними експертів, якщо в середньому за захід одного судна потрібно сплатити сумарно $150 тисяч портових зборів, то “Портінвест Лоджистик” компанії СКМ та “Одемара” за захід своїх суден платять максимум $120 тисяч.
Нелояльних чиновників постаралися ізолювати. Так, лояльний до партії влади “Слуга народу” заступник голови АМПУ Дмитро Барінов був фактично “засланий” на роботу до Києва, подалі від морських портів.
Втім, мабуть, Васьков використовує і свої “старі напрацювання”, оформлені ще під час перебування ним заступником міністра інфраструктури Пивоварського в 2015-2016 роках.
Одна з “базових схем”, популярних у морській галузі, — видача документів морякам на роботу в обмін на побори, про яку багато розповідав Михайло Саакашвілі. Васькова називають “архітектором” цієї системи. Він був ініціатором створення Інспекції з дипломування моряків (ІЗДМ). Нині за це дипломування відповідає голова Морської адміністрації Віталій Кіндратів.
Запустити за новою “схемою” з дипломуванням моряків вдалося після скандалу. Служба безпеки України 15 липня 2021 року провела обшуки у будівлях Адміністрації морського та річкового транспорту та заблокувала роботу електронного Державного реєстру документів моряків. Цей електронний Держреєстр було створено ще у 2017 році для мінімізації всіх можливих корупційних ризиків. У серпні 2021 року Васьков на брифінгу заявив: електронний Держреєстр документів моряків нібито перебував у руках приватних осіб, його блокування відбулося з подачі Мінінфраструктури, а нормальну роботу Держреєстру буде відновлено через 1-2 місяці.
Але й у листопаді 2021 року електронний Держреєстр моряків продовжував “лежати”. Єдина легальна “лазівка” для моряків пройти кваліфікацію — скласти тести в рамках “пілотного” проєкту TAPAS, який проводить американське агентство USAID. Мінінфраструктури ж активних дій щодо відновлення контролю за ситуацією не робить. Втім, подібна “бездіяльність” МІУ може означати, що “схему” з “обілічуванням” моряків з оборотом мінімум 150 мільйонів гривень на рік “підім’яло” під себе нове керівництво морською галуззю.
Друга “схема” менш винахідлива. За даними джерел на ринку портової перевалки, інспектори розпочали практику “поборів” із суден, на яких нібито є “технічні проблеми”. На сайті Мінінфраструктури 19 листопада цього року з’явився наказ “Про зміни щодо підготовки нормативних актів на 2021 рік”. За цим документом Васьков “вибив” право офіційно збільшити повноваження щодо контролю за технічним станом морських суден. Як саме буде збільшено ці повноваження – МІУ поки що не розкриває.
Хто переможе у сутичці за порти України
У Васькова може бути ще одне завдання: забезпечити стабільність роботи портів, ключових для бізнес-імперії олігарха Ахметова. Добре, що необхідний “кадровий резерв” для цього є.
Так, Васьков почав переводити директорів морських портів України на п’ятирічні контракти. Таким чином, зважаючи на все, заплановано утримати на своїх постах керівників у портах “Південний”, “Ізмаїл” і “Маріуполь”, через які проходитиме перевалка руди та металопродукції з підприємств Ріната Ахметова.
Ще у 2012-му менеджери Ахметова заявляли, що олігарх має намір купити порти “Маріуполь” та “Південний”. Поки що порти залишаються державними, але найчастіше – лише формально. Так, ще 2019-го засновник стивідорної компанії “ТІС” Андрій Ставніцер закликав прибрати з порту “Південний” людей олігарха Ріната Ахметова, які фактично контролювали галузь.
Саме за Васькова Адміністрація морських портів України почала витрачати свій бюджет на проєкти, які насамперед вигідні олігарху Ахметову. Наприклад, у серпні 2021 року голова МТП “Південний” Олійник оголосив про план побудувати на державних потужностях термінал з перевалки руди загальною вартістю 1,3 млрд гривень. Такий проєкт не вписаний в жодний стратегічний документ щодо розвитку портової галузі. Крім того, у “Південному”, який відкрито називають “портом Ахметова”, заявлено і про інші інфраструктурні проєкти за гроші держави. Наприклад, за фінансовим планом на 2021 рік МТП “Південний” закладав 100 млн гривень на капітальні інвестиції. Однак у жовтні 2021 року керівництво порту оголосило про закупівлю двох кранів вартістю 300 млн гривень з постачанням до 1 січня 2023 року.
Цікаво, що на початку листопада цього року МІУ заявило, що МТП “Південний” за останні 5 місяців отримав понад 160 млн гривень чистого прибутку, і це – в умовах роботи за “пільговим” для Ахметова тарифом. Тож цілком можна припустити, що Васьков як “профільний” заступник по портах може “законсервувати” ситуацію в “Південному”, вигідну для Ахметова.
Щодо порту “Маріуполь”, то його керівництво запустило проєкт з реконструкції причалу №3 вартістю 122 млн гривень. Джерела припускають, що метою реконструкції є збільшення перевалки продукції ММК ім. Ілліча.
Заступник міністра Васьков зараз також запускає проєкт з добудови Карантинного молу в Одеському порту. На 2021 рік до бюджету АМПУ на цей проєкт було закладено близько 600 мільйонів гривень.
Регістр судноплавства України як важлива частина структури
Ще одна тема, над якою зараз працює Юрій Васьков, – встановлення контролю за державним реєстром судноплавства України. Це фактично дозволяє “регулювати” рух на внутрішніх водних шляхах на користь “своїх” людей. У тому числі регулювати перевалку вантажів у контейнерах, зокрема – перевалку наливних вантажів у м’яких вкладках, які потім встановлюються у контейнери.
Наразі ринок перевалки олійних вантажів у контейнерах через порти України вже сягає $30 мільйонів на рік. Щоб отримати контроль за цим обігом, поспіхом звільнили начальника Реєстру судноплавства України Олександра Карпенка. Його змінив Олександр Ріффа — креатура колишнього начальника Регістру Шаламая, який працював під час перебування Васькова заступником міністра Пивоварського.
ЗМІ наголошують, що Васьков підтверджує своє реноме людини з орбіти Ріната Ахметова як фактами з біографії, так і діями на посаді “профільного” заступника міністра інфраструктури портового господарства. Васьков зумів забезпечити собі стабільне майбутнє, але при цьому по суті кидає тінь на міністра інфраструктури Кубракова. Тим цікавіша доля Васькова в умовах війни з олігархом Ахметовим, розв’язаною президентом Зеленським.
About Author
