Уряд Угорщини роками систематично фінансує Закарпаття, вкладаючи у прикордонний регіон мільярди гривень і нарощуючи вплив в Україні. Журналісти програми «Схеми» (проєкт Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший») проаналізували базу даних, яка містить детальну інформацію про розподіл угорської допомоги через один з основних державних фондів – імені Бетлена Габора – за десятирічний період до 2020 року і виявили, що загалом через цей фонд переважно закарпатські угорці отримали понад три мільярди гривень у вигляді грантів. Про масштабну кампанію угорської політики, яка поширюється не лише на Закарпаття, але й на майже всі прикордонні до Угорщини країни, а також наслідки цього журналісти розповіли у розслідуванні «Орбан. Гроші. Закарпаття».
За підрахунками «Схем», Закарпаття отримало від угорського уряду майже 36 мільярдів форинтів – це понад 3 мільярди гривень або 115 мільйонів євро. Гранти надходили до прикордонного регіону регулярно – у період з 2011 по 2020 роки.
Доступ до бази даних розподілу безповоротної угорської допомоги надали Сербський центр журналістських розслідувань та словацький – імені Яна Куцяка, запросивши «Схеми» до співпраці. В межах проєкту «Hungarian money: вплив Орбана» журналісти-розслідувачі зі Словаччини, Хорватії, Румунії, Сербії та Словенії опублікували дослідження про справжні мотиви фінансової політики угорського уряду, очолюваного прем’єр-міністром Віктором Орбаном, і його вплив у сусідніх до Угорщини країнах.
Гранти на Закарпаття надходили з урядового фонду Бетлена Габора, офіційна мета якого – «сприяння реалізації цілей, пов’язаних з національною політичною стратегією угорського уряду».
Як йдеться у розслідуванні «Схем», гранти розподіляли за різними напрямками і надходили як окремим особам, так і організаціям. Так, за 10 років закарпатські парафії отримали з фонду понад 6,8 мільярдів форинтів – це майже 22 мільйони євро. Більше половини угорських державних грантів в Закарпатті – а це щонайменше 62 мільйони євро – були витрачені на утримання освітніх установ, освітні програми і подорожі, підручники та зведення шкіл і дитсадків.
Крім того, уряд Угорщини також доплачує соціальним працівникам, серед яких вчителі, медики, бібліотекарі, які володіють угорською мовою. На початку 2021-го року це стало причиною скандалу: угорські журналісти повідомили – понад 100 таких закарпатців не отримали доплат. Це пов’язали з їхньою політичною позицією, адже на минулорічних виборах вони підтримували не угорські партії. Офіційно влада Угорщини це не коментувала. Заступник голови «КМКС» Йосип Борто повідомив «Схемам», що після резонансу соцпрацівникам зрештою частково компенсували виплати.
На розвиток культури у Закарпатті від угорського фонду за останні 10 років надійшло щонайменше 2,5 мільйони євро. З нього фінансуються також угорськомовні газети або видання на угорську тематику, які напряму отримали щонайменше 187 тисяч євро.
Найбільшу суму угорських грантів – 34 мільйони євро – отримав Закарпатський угорський інститут ім. Ференца Ракоці у місті Берегове.
Якщо проаналізувати усі виплати з урядового фонду Бетлена Габора, то найбільше фінансування Закарпаття отримало в 2017-му та 2019-му роках.
«Це може бути і збігом обставин, але 2019-ий – це рік парламентських виборів в Україні. Наприклад, на початку 2019 року угорський уряд надав гроші і на виготовлення рекламних щитів «КМКС» – угорської партії Василя Брензовича. Про які конкретно рекламні щити йдеться – не зазначено, проте в той період, коли в Україні тривав виборчий процес, громадянська мережа «Опора» помітила кілька білбордів з символікою партії», йдеться у розслідуванні.
При цьому угорці заперечують, що бюджетні гроші сусідньої країни йдуть на політичну діяльність. У коментарі «Схемам» глава офісу прем’єр-міністра Орбана Ґерґелі Ґуляш заявив: «Це дійсно важливе завдання угорської держави – підтримувати наші меншини. Це наш конституційний обов’язок. І я думаю, що це не тільки можливості для Угорщини, але й гарний привілей для України та інших країн, які можуть отримувати вигоду від підтримки угорської держави». Він також заперечив, що Угорщина таким чином розповсюджує свою юрисдикцію на сусідні країни, про що говорять деякі аналітики.
Журналісти також поспілкувалися з кількома отримувачами допомоги від фонду Бетлена Габора. На думку цих підприємців, підтримка закарпатських угорців платниками податків Угорщини – це, в тому числі, і «підтримка економіки всієї України». Опитані «Схемами» експерти вбачають, що таким чином уряд сусідньої країни може здійснювати вплив на погляди закарпатських угорців і політичне життя регіону.
«Таким чином створюються структури паралельної держави, – вважає закарпатський письменник Андрій Любка. – Тобто, є паралельна адміністрація, яка проникла в усі сфери, і по суті не просто їх контролює, а й задає їм тон, фінансово утримує, на відміну від неповороткої української бюрократичної машини. Ця паралельна держава, вона формує свою політику. Ремонти шкіл, забезпечення лікарів, виплати угорських пенсій, виплати цих всіх грантів, поїздки дітей, будь-що, куди б ми не копнули – воно цементує цю спільноту і дозволяє нею керувати».
Зокрема, напередодні угорських виборів 2018 року до прикордонних сіл Угорщини організовано привозили українців з угорськими паспортами. Офіційний Будапешт це ніяк не коментував.
Раніше в СБУ повідомляли про можливу причетність кількох іноземних благодійних фондів та його функціонерів – зокрема, лідера партії «КМКС» Василя Брензовича – до «діяльності, спрямованої на порушення державного суверенітету України». Відкрите кримінальне провадження за статтями «державна зрада», а також «фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади в Україні». Деякі опитані «Схемами» експерти, як і сам Брензович, вважають справу «політично вмотивованою», а Угорщина викликала для пояснень посла України у Будапешті.
Також у судовому реєстрі України є провадження, датовані 2018-2021 роками, в яких йдеться про ймовірну підробку реєстраційних документів для отримання грантів, а також несплату податків. У провадженнях фігурує і угорський урядовий фонд Бетлена Габора. У самому фонді це ніяк не коментували.
About Author
