Окружний адмінсуд Києва заборонив Київській міській держадміністрації (КМДА) відзначати річниці днів народжень низки українських діячів — зокрема, Юрія Липи, Уласа Самчука та Володимира Кубійовича. Позов у справі подав одіозний ексзаступник голови Адміністрації Президента часів Януковича Андрій Портнов.
Про це «Слідство.Інфо» дізналося з ухвали суду від 19 січня.
Заборона стосується відзначення пам’ятних дат та ювілеїв восьми історичних діячів: полковника Армії Української Держави Івана Полтавця-Остряниці, полковників Української повстанської армії (УПА) Василя Левковича, Василя Сидора і Василя Галаси, письменника та журналіста Уласа Самчука, письменника та політика Юрія Липи, українського вченого та редактора «Енциклопедії українознавства» Володимира Кубійовича, а також Андрія Мельника, голови Проводу Організації українських націоналістів.
У своєму позові Андрій Портнов зазначив, Юрій Липа нібито «відомий своїми антисемітськими висловлюваннями та закликами», а серед інших згаданих діячів є й ті, що начебто «тісно співпрацювали з німецькими нацистами». Чиновник часів Януковича також послався на Закон «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки».
У свою чергу, у КМДА зазначили, що рішення про відзначення пам’ятних дат та ювілеїв цих історичних діячів було спрямоване на розвиток історичної свідомості українців та збереження національної пам’яті. Також у відомстві зазначили, що обирали пам’ятні дати, відштовхуючись від списку, який є в Українському інституті національної пам’яті.
Варто зазначити, що заборона стосується пам’ятних дат, які мали відзначати ще у 2020 році. Відразу після того, як у лютому минулого року Київська міська держадміністрація затвердила список відзначення пам’ятних дат та ювілеїв українських діячів, Портнов подав позов про їхню заборону. Тоді ж суддя Окружного адмінсуду відразу задовольнила заяву про забезпечення позову Портнова, фактично заблокувавши святкування цих пам’ятних дат. Зараз же суд остаточно заборонив їх відзначення.
Нагадаємо, Андрій Портнов повернувся в Україну навесні 2019 року. У серпні того ж року Портнов виграв позов проти України про відшкодування майже 7 мільйонів гривень компенсації — за завдану шкоду його репутації.
Також, як раніше розповідало «Слідство.Інфо», троє колишніх працівників Генеральної прокуратури неодноразово отримували повідомлення із брутальними образами й погрозами з телефонного номера Андрія Портнова. Зокрема, кілька разів такі повідомлення надходили прокурору Олександрові Божку, який керував кримінальним провадженням, де фігурував експосадовець.
Розслідування щодо погроз від Андрія Портнова співробітнику Генеральної прокуратури (тепер Офіс Генерального прокурора, — ред.) Олександрові Божку розпочали в Державному бюро розслідувань на початку квітня 2019 року. Згодом кримінальне провадження передали до Служби безпеки України.
Наприкінці листопада минулого року Божко поскаржився на дії Андрія Портнова у Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Київської області, після чого вкотре отримав погрози від ексчиновника.
Після цього прокурору не раз писали з номера колишнього посадовця. Зокрема, 27 березня Андрій Портнов надіслав повідомлення, де «порадив» прокурору «збиратися у в’язницю». Востаннє Божко отримав погрози 30 березня цього року.
Зазначимо, що відмовилася покарати Портнова за погрози прокурору й Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури. Після отримання нових погроз Олександр Божко знову звернувся до комісії, та адвокати відмовилися навіть відкривати провадження. Зараз таке їхнє рішення прокурор намагається оскаржити в Окружному адмінсуді Києва.
У квітні поточного року Божко також звертався до генпрокурорки Ірини Венедіктової з клопотанням, у якому попросив оголосити Портнову підозру. Утім, у відповіді на наш запит СБУ відповіла, що цю підозру не оголосили, а справу — закрили. За словами генпрокурорки Ірини Венедіктової, підставою для закриття провадження стала експертиза.
Та в липні Олександр Божко оскаржив у суді постанову слідчого. Суддя Шевченківського райсуду зобов’язав Службу безпеки поновити слідство. Після рішення суду в липні до закінчення строків досудового розслідування залишалося шість днів. Відтак, слідчий СБУ попросив у суду продовження строків ще на один рік, пояснюючи це необхідністю провести кілька експертиз та допитів. Суддя не задовольнив це клопотання.
Зрештою, у серпні цього року Служба безпеки України вдруге закрила справу щодо погроз прокурору. Божко намагався оскаржити це рішення, та тоді Шевченківський райсуд Києва суд відмовив у поновленні справи. Згодом Божко оскаржив це рішення.
About Author
