Ще в 2012 році секретні служби Білорусі за наказом Лукашенка обговорювали можливість підірвати вибухівкою журналіста Павла Шеремета, що було здійснено 4 роки потому.
Джерело: записи розмов глави Комітету держбезпеки Білорусі у 2008-2012 роках Вадима Зайцева, передані “Українській правді” білоруською опозицією, “Білоруський народний трибунал”, бельгійське видання EUobserver
Деталі: На записі звучать слова Зайцева, записані прихованим пристроєм 11 квітня 2012 року під час інструктажу співробітників елітного контртерористичного підрозділу КДБ “Альфа” в офісі Зайцева в Мінську.
У тому числі на записі обговорюється спосіб вбивства Павла Шеремета, який у той час жив і працював у Росії. Ставиться завдання його підірвати. І зробити це так, щоб вбивство це стало публічним сигналом.
Пряма мова Зайцева: “Ось по Шеремету потрібно спрацювати, який за*бал бл*дь. Зробимо закладку якусь і так далі, щоб цього щура бл*дь зовсім бл*дь ані рук, ані ніг не зберуть. Все щоб було як натуральним чином, але це не так впливає на свідомість людей…
Президент (Лукашенко – ред.) чекає цих операцій”.
Додатково: Також в руки розлідувачів потрапили документи стеження за Павлом Шереметом.
Крім того, на записі звучать докази, що в 2012 році КДБ Білорусі готувало операції по усуненню й інших своїх політичних опонентів на території інших держав. Як зазначає на записі Зайцев, завдання організацій політичних вбивств поставив перед КДБ сам президент Олександр Лукашенко і виділив на ці потреби 1,5 мільйона доларів.
На нараді обговорюється використання отрут, вибухових речовин, поломок автомобілів для досягнення поставлених цілей.
У тому числі обговорюються вбивства в Німеччині Олега Алкаєва (колишній директор в’язниці в Білорусі), Володимира Бороданя (експолковник) і В’ячеслава Дудкіна (був головним у країні по боротьбі з корупцією).
За інформацією джерел опозиційної організації “Білоруський народний трибунал”, на записі озвучені не все цілі, що планувалися. Наприклад, у Росії під удар потрапляв також російський експерт Андрій Суздальцев.
Експерт Національного Центру Медіа Криміналістики США (Університет Колорадо) Каталін Григорас, який вивчав запис у 2020 році за запитом видання EUObserver, зазначив, що з запису видалений цифровий підпис, який міг б сприяти ідентифікації джерела в КДБ, але при цьому на записі не виявлено жодних помітних слідів аудіо-маніпуляцій.
About Author
