За рішенням Господарського суду Києва зі шведського виробника вантажівок можуть стягнути 123 мільйони.
Міжнародний валютний фонд називає нереформовану українську судову систему одним з факторів, які негативно впливають на залучення іноземних інвестицій в країну.
Судової реформи в обмін на надання макрофінансової допомоги вимагає від України і ЄС. Про те що незавершеність цієї реформи є найбільшою перешкодою для економічного зростання України, неодноразово заявляли і представники дипломатичних відомств США.
Останні події навколо Конституційного суду показують, як суди можуть впливати навіть на зовнішньополітичний курс країни.
Міжнародні фінансові інституції недаремно стільки уваги приділяють саме судовій реформі. Це позначається не лише на рейтингах країни, а й безпосередньо впливає на інвесторів, які вже багато років працюють в Україні.
З початку 2020 року українські суди прийняли вже декілька рішень, які можуть коштувати іноземним інвесторам більше 2,3 мільярдів. Останній випадок – шведський виробник вантажівок Scania, який входить в концерн Volkswagen.
Напередодні до ЕП звернулись представники шведської компанії і розповіли свою історію відносин з українськими судами. Що це за кейс та як з іноземного інвестора можуть стягнути 123 мільйони гривень?
Позов на 123 мільйони
В Україні шведський виробник вантажівок Scania працює через дилерську мережу, до якої входять локальні компанії-партнери. Останні надають послуги з ремонту автомобілів Scania, а також займаються продажем нових і вживаних вантажівок на території нашої держави.
Таких центрів по Україні 11. Частина з них є незалежними партнерами, а частина належить дистриб’ютору. Як зазначають в компанії, починаючи з 1993 року Scania інвестувала у будівництво нових сервісних станцій в Україні, обладнання та навчання персоналу понад 40 млн євро.
“Scania здійснювала інвестиції в розбудову їхніх сервісних станцій, купівлю інструментів, надавала безвідсоткові кредити, фінансову допомогу”, – пояснює ЕП головний юрист та член дирекції ТОВ “Сканія Україна” Сергій Замула.
Він розповів, що у 2012 році керівництво “Сканія Україна” дізналося, що один із дилерів – ТОВ “Журавлина”, яке знаходиться у місті Сарни Рівненської області, замість оригінальних нових запчастин продає дешеві аналоги та вживані деталі.
“Вони продавали їх за готівку та не оформлювали це документально, тому зловити їх “за руку” та притягнути до відповідальності не було змоги. Через це ми прийняли рішення розірвати партнерські відносини з цією компанією”, – каже Замула.
З “Журавлиною” у Scania було укладено дві угоди. Перша, підписана в 1999 році, передбачала надання “Журавлині” права ремонту автомобілів, використання вивіски і торгової марки Scania. Тобто, рівненський дилер працював як сервісний центр – купував у Scania запчастини з певною знижкою і встановлював їх на автомобілі.
Друга угода, укладена в 2005 році, передбачала виконання рівненською компанією повноважень дилера. “Журавлині” надавалось право продажу автомобілів у п’яти областях: Волинська, Рівненська, Хмельницька, Вінницька та Чернівецька. Проте це право було “не ексклюзивним” – в окремих випадках “Сканія Україна” могла напряму продавати продукцію в згаданих областях.
Дилер купував автомобіль і продавав його з маржею 6-8%. За агентські послуги з пошуку покупця, якому “Сканія Україна” напряму продавала автомобіль, “Журавлина” отримувала 2% від угоди.
Де-факто відносини між ТОВ “Сканія Україна” і ТОВ “Журавлина” було припинено в 2012 році. Проте юридично позови про розірвання угод шведська компанія направила до суду лише восени 2015 року. Рішення про розірвання було прийнято лише в 2017 році.
У 2019 році “Журавлина” подала на “Сканія Україна” кілька позовів до суду, серед яких – вимога стягнути 123 млн грн втраченого прибутку, розрахованого за період з 2012 по 2017 рік включно. Позовні вимоги були сформовані на підставі втрат від надання послуг з обслуговування автомобілів Scania та їх продажу в п’яти областях.
“На основі листів від сервісних центрів Міністерства внутрішніх справ, таблиць від “Журавлини”, які вони складали самостійно, суд прийняв рішення з сумою копійка в копійку на їхню користь. Ми підозрюємо, що на це рішення вплинула корупційна складова”, – зазначив в коментарі ЕП Замула.
ЕП також звернулася до ТОВ “Журавлина”. Засновник компанії Олег Політило відмовився від коментарів по телефону та будь-якого іншого формату відповідей, наполягаючи на персональній зустрічі в місті Сарни. Сарненський район Рівненської області знаходиться в “помаранчевій” карантинній зоні.PROMO CONTENT
Річний обсяг інвестицій
Фінансовий директор ТОВ “Сканія Україна” Інтс Крастінс зазначиоа, що компанія подала апеляційну скаргу та чекає її розгляду. “Ми далі будемо оскаржувати це рішення у вищих інстанціях – аж до Верховного суду”, – зазначив він.
123 млн грн – значна сума навіть для компанії з іноземними інвестиціями. Вона дорівнює річному обсягу інвестицій які шведська компанія робить в Україну. У випадку невдалої апеляції та оскарження у Верховному суді “Сканія Україна” розглядає варіант подання позову до України як держави, яка допустила таку ситуацію.
“На ці гроші можна збудувати невеликий сервіс для обслуговування однієї області зі створенням близько тридцяти робочих місць”, – підкреслює Крастінс.
Втім компанія поки не розглядає можливості скорочення інвестицій чи виходу з ринку.
“Ми все ж таки сподіваємося на апеляцію і те, що ситуація повернеться у правове русло і буде прийняте справедливе рішення. Так само ми не розглядаємо і можливості збільшення інвестицій, бо всі розуміємо, що є ризик втратити кошти”, – підкреслює він.
За період з 1998 по 2020 рік “Сканія Україна” сплатила в бюджет України майже 100 млн євро податків. Частка ринку Scania в Україні серед західних виробників великовагової техніки у сегменті більше 16 тонн у 2019 році становила 23%.
Китайська історія
Випадки, коли іноземні інвестори несуть втрати за рішенням українських судів, не поодинокі.
В квітні 2020 року Дніпровський районний суд Києва під час розгляду кримінальної справи застосував спеціальну конфіскацію та передав у власність держави нерухоме майно яке, як пізніше виявилось, перебувало в іпотеці китайської автомобільної корпорації Geely.
Йдеться про конфіскацію понад 60 об’єктів нерухомості, оціночна вартість яких становить 2,2 млрд гривень.
Ця справа взагалі не стосувалась китайської компанії. Стороною не був навіть дистриб’ютор Geely в Україні, який, заборгувавши китайській компанії кошти за поставлені автомобілі, передав десятки об’єктів нерухомості в заставу (іпотеку).
Справа стосувалась двох осіб, які визнали себе винними в шахрайстві та привласнені 1,1 млрд гривень. Саме таку суму дистриб’ютор взяв в кредит в комерційному банку. Чому необхідно було конфісковувати майно, яке не належало особам, які визнали себе винуватими, невідомо.
Після розгляду справи Верховним судом України, її було направлено на розгляд апеляційної інстанції.
Більш детально про цю справу можна почитати у колонках на ЕП.
Ситуація з ArcelorMittal
Прикладом того, з якими труднощами в Україні стикаються іноземні інвестори є історія “ArcelorMittal Кривий Ріг”.
В липні 2019 року Служба безпеки України в компанію обшуками, заблокувавши введення в роботу обладнання для безперервного лиття заготовок. Найбільшу металургійну компанію України звинуватили у несплаті близько 9 млрд грн податків, а також погіршенні екологічної ситуації в регіоні.
На підприємстві всі звинувачення відкидали та заявляли про політичний тиск і фінансові втрати через зупинку виробництва. До критики “ArcelorMittal Кривий Ріг” за невиконання вчасно зобов’язань щодо поліпшення екологічної ситуації в регіоні долучився навіть президент Володимир Зеленський.
В результаті правоохоронці так і не змогли довести причетність “ArcelorMittal Кривий Ріг” до несплати податків. У справу втрутився Офіс Президента і особисто президент наполіг на тому, щоб підприємство взяло на себе соціальні обов’язки.
ArcelorMittal зобов’язався побудувати у Кривому Розі онкоцентр за 400 млн гривень.
За декілька місяців – в жовтні 2019 року – стало відомо, що компанія вперше з 2007 року виводить з України 11 млрд грн дивідендів.
About Author
