Допоки всі, кому не лінь, обговорюють можливість повномасштабного російського вторгнення, за сприяння одеського суду і прокуратури два російські буксири, які на початку цього року були арештовані співробітниками СБУ, спокійнісінько помандрували в Крим, а потім у Новоросійськ.Судна працювали під управлінням компанії “Трансшип”, власником якої є проросійський одеський бізнесмен Андрій Іванов, і в кінцевому рахунку – через ланцюжок “прокладок” – належать компанії у Новоросійську.
Згаданий Іванов окрім усього іншого ще й великий альтруїст, який забезпечує українських моряків роботою на Кримському півострові. Нинішній прокурор Одеської області Сергій Костенко до недавнього часу відстоював бізнес-інтереси Іванова у якості адвоката. Кожен, більш-менш обізнаний зі специфікою роботи СБУ, повинен розуміти, що “конторські” справи нерідко супроводжуються впливом, не прописаним у процесуальних нормах. Але тут такий вплив не спрацював, хоч, здавалось би, справа досить іміджева – можна було б трішки додати “звитяжності” Баканову і прикрити “зашквари” в стилі замовлення полковником СБУ вбивства генерала СБУ. А загалом – нічого нового.
Увесь цей маразм триває з весни-літа 2014 року, коли замість жорсткої зачистки проросійського елементу – від відомих політиків до різного роду іванових – силовики займалися дерибаном, наслідуючи ще не сивочолих на той момент гетьманів і недогетьманів. Зелена і призеленина влада просто продовжує традиції. Тож війна і далі триває у режимі недовійни. Можна собі уявити, як у розпал бойових дій 1941-1942 років якийсь спритний Іванов (чи Іванофф) із Данциґа відправляє судна до радянських портів.