«Не використовувати депутатський мандат в особистих, зокрема, корисливих цілях» зобов’язує парламентарів закон «Про статус народного депутата». Про це одностайно говорять і самі депутати: мовляв, у своїй діяльності керуються лише інтересами народу України.
Та чи дійсно це так? Чи завжди народні депутати діють виключно в інтересах виборців?
«Схемам» вдалось отримати у своє розпорядження сотні сторінок офіційних звернень народних депутатів 9-го скликання, які журналісти проаналізували і дізналися, чим цікавилися депутати і що саме вони взялися вирішувати – а деякі навіть від своїх перших днів у Верховній Раді – за допомогою такого «інструменту»: просили прискорити розслідування кримінальних справ щодо себе, дізнавалися про стан справ у конкурентів свого ж родинного бізнесу, допомагали сімейному бізнес-партнерові чи рекламували товари свого ж гіпермаркету.https://www.youtube.com/embed/_CGa2BfNOAQ?&&&fs=1&enablejsapi=1&rel=0
У чиїх інтересах має працювати народний депутат України?
«В інтересах людей, – одразу ж відповів позафракційний депутат Дмитро Шпенов. Таку ж думку озвучив і «слуга народу» Сергій Іонушас: «В інтересах народу, саме тому він і народний».
Депутат від «Європейської солідарності» Микола Княжицький також підкреслив: «в інтересах народу України і безпосередньо виборців, які його обрали».
Про народний інтерес згадав у своїй відповіді і парламентар від президентської політсили Артем Нагаєвський: «В інтересах народу, звісно».
Здавалось би, відповідь на це питання очевидна. Утім, чи збігаються слова із справами?
«Схеми» звернулися до народних обранців, щодо яких виникли питання після аналізу їхніх депутатських звернень. Питання щодо ймовірного конфлікту інтересів.
Можливо, не всі знають, але є депутатський запит і депутатське звернення.
Запит оголошують у стінах парламенту і оприлюднюють на сайті Верховної Ради. А ось звернення – ні. Ці документи відсутні у відкритому доступі. Також на розгляд звернень державними органами закон «Про статус народного депутата» передбачає 10 днів.
«А за недодержання строку надання відповіді на депутатське звернення передбачено адміністративну відповідальність», – мовилося в роз’ясненні НАЗК.
«Звернення – це дійсно лобізм. Я лобіюю інтереси свого виборця. Тобто, по суті, це якоюсь мірою лобізм», – відзначає Володимир Крижанівський – у минулому народний депутат Верховної Ради України першого скликання, а тепер – старший консультант програми USAID Рада.
Герега: депутатське звернення – промо «Епіцентру»?
27 жовтня «Схеми» помітили, як до Офісу президента поспішав Олександр Герега – народний депутат, мільйонер із депутатської групи «За майбутнє».
Разом із дружиною вони – сьома найбагатша родина України в цьому році, за рейтингом видання «НВ».
Головний бізнес цієї родини – будівельні гіпермаркети «Епіцентр».
– Із президентом зустрічаєтесь? – уточнив журналіст у парламентаря.
– Ні, я зустрічаюсь просто з друзями, – відповів той.
Пригадуєте, як президент Володимир Зеленський у квітні цього року зустрічав медичний вантаж, який прибув на літаку «Мрія»?
Згодом з’ясувалося, що, серед іншого, зустрічав він і комерційний вантаж, призначений для продажу в гіпермаркетах, які належать родині Герег.
Після прильоту «Мрії» співвласник «Епіцентру» депутат Герега написав листа мерові Києва Віталієві Кличку.
На бланку народного депутата Герега по суті рекламував свій бізнес: пропонував купувати в «Епіцентрі» все необхідне медичне обладнання з літака «Мрія». У листі зазначено, що прайс додано, а ще вказані телефони кількох контактних осіб і помічниці депутата.
– У той важкий час для країни, коли їй потрібно було допомагати, коли кинули клич – «немає засобів захисту», і приватна компанія створила всі умови, щоб вони були – народного депутата викликати тепер і йому якісь непомірні моменти створювати? На другий раз народний депутат скаже: та, мабуть, не потрібно більше допомагати країні.
– У чиїх інтересах ви тоді звернення відправляли?
– Тільки в інтересах країни.
– До Кличка?
– Взагалі це була помилка моєї помічниці. Вона дійсно на бланку народного депутата кинула… Чому? Коли ми її запитали, вона чітко сказала, що думала, що так буде швидше і краще для суспільства. Якщо по-людськи підійти, то бачите… Скільки привернули увагу всієї країни? І ви запитуєте. А якби кинула на бланку компанії «Епіцентр» – ну, кому воно потрібно? – засміявся Герега. – А так, бачте, одна помічниця який зробила маркетинг компанії «Епіцентр».
– Але ж підпис ваш там був?
– Підпис, мабуть, був мій, так. Але, мабуть, були бланки вже з підписом. Я навіть не бачив цього бланку, між нами кажучи. Серйозно говорю.
Погодьтеся, нестандартне рішення депутата – підписуватися на порожніх бланках.
НАЗК іще у жовтні без успіху викликало Герегу для надання пояснень про використання депутатського мандата в інтересах власної компанії. І для складання адміністративного протоколу. Але зробити цього, зрештою, не вдалось – не встигли.
Конституційний суд визнав неконституційною статтю антикорупційного законодавства. І тепер це вже не має значення для НАЗК, але – не для громадськості.
Чим цікавляться народні депутати України у своїх зверненнях?
«Ювелірні» інтереси «слуги народу» Сови
«Слуга народу» Олександр Сова спільно з братом володіє ювелірним бізнесом.
Іще 2017 року у студії «2+2» зустрілись на той момент іще майбутні депутати від президентської політсили – Олександр Дубінський і Олександр Сова. Дубінський тоді був як ведучий. А Сова – як ювелір.
Через два роки, наприкінці серпня 2019-го, Олександр Сова став народним депутатом. І на другий тиждень після отримання мандату, 12 вересня, він написав депутатське звернення до Державної податкової служби.
Його цікавила детальна інформація про фізичних осіб-підприємців зі сфери ювелірного бізнесу – бізнесу його родини. Він питав про підприємців, які займаються виробництвом ювелірних виробів, гуртовою і роздрібною торгівлею.
Чий інтерес там переважав – депутата Олександра Сови чи засновника ювелірного бренду?
– Ви у вересні написали депутатське звернення в Державну податкову службу?..
– Я не писав, – заперечив депутат.
– Не писали?
– Перевірте.
– А от я вам зараз покажу.
– Давайте подивимось, що там за звернення.
– Ось, дивіться, 12 вересня до податкової служби: «Будь ласка, надайте по виробництву ювелірних виробів»… – зачитав журналіст депутатові.
– Я зрозумів, про що ви кажете.
– У вас у самого є велика ювелірна компанія. І коли ви запитуєте на бланку народного депутата про інші ювелірні компанії, чи не вважаєте ви це конфліктом інтересів? Чи не є це нерівними умовами на ринку ювелірів?
– Може бути. Це в залежності від того, для чого я це роблю. Але ж я роблю для того, щоб зробити краще для галузі.
– Ну, і для себе. Для своєї компанії в тому числі.
– Ну, в мене вже немає компанії. Там дружина займається.
– Компанії вашої родини. Тобто ви працюєте в інтересах вашої родини?
– Ні, звісно, ні.
– В тому числі.
– Ну, можна так трохи сказати.
– А не в інтересах громадян України?
– Ні-ні. Тут ви знову викручуєте. Звісно, в інтересах громадян України.
– Ну в даному випадку?
– В даному випадку так.
– А що ж тут для громадян України хорошого?
– Тому що ми кажемо: дивіться, всі галузі платять одні відсотки, ювеліри платять інші. Чому це нерівний підхід до однієї галузі, а до решти – інший?
– Отже, ви стали народним депутатом, щоб одразу підняти це питання ювелірів?
– Через рік.
– Ну як через рік? Ви коли стали народним депутатом і присягу прийняли?
– То звісно, у вересні.
– Присягу – в серпні 2019-го прийняли, в кінці серпня.
– Так.
– А запит ви написали 12 вересня – тобто, через півтора тижня.
– Так, все вірно.
Від «слуги народу» Нагаєвського – голові МВС Авакову
Артем Нагаєвський – колега Олександра Сови у владній фракції. Як і решта народних депутатів, він прийняв присягу 29 серпня 2019 року.
Але що ж у перші дні депутатства турбувало депутата Нагаєвського?
Уже через чотири дні після присяги народний депутат написав звернення до міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, в якому просив вжити заходів поліцейського реагування щодо злочину, вчиненого проти нього особисто.
Наступного дня Нагаєвський написав іще одне звернення до Авакова. І знову просив прискорити розслідування злочину проти нього особисто – вже у кримінальному провадженні під іншим номером.
– Це було звернення як громадянина, – одразу спробував пояснити Нагаєвський «Схемам».
– У чиїх інтересах ви подавали це звернення на бланку народного депутата?
– Ну, я не можу сказати, що чисто в своїх інтересах. Просто хотілося, щоб якась справедливість була віднайдена в цьому питанні.
– Щодо вас?
– У цій ситуації – взагалі, бо це питання стосувалось не тільки мене, а й підприємства, на якому я працював. Там загальна ситуація.
– Розкажіть про цю справу.
– Я зараз не можу, я вибачаюсь. У мене зараз зустріч, я поспішаю.
– Ну, це щодо крадіжки вашого майна?
– Там був розбійний напад, там було хуліганство. Так, не лише мого майна – взагалі підприємства. Тобто це не те, що я вулицею йшов, на мене напали, і там якусь справедливість шукаю. Це просто дійсно хуліганські дії були, такий масштабний напад був спланований, спровокований.
– Чи не використання це повноважень…?
– Я не думаю, що я маю цьому оцінку давати.
Із відповіді Авакова стало більш зрозуміло: обидві справи були відкриті на вимогу самого депутата через начебто викрадення його майна. І далі ще цікавіше.
Міністр Аваков повідомляє депутата, що у цих справах були надані письмові вказівки.
Що про це думають у керівництві президентської політсили? «Схеми» поставили питання Олександрові Корнієнку – першому заступникові голови фракції «Слуга народу».
– Рік тому у вас передвиборча програма була, де було зазначено про те, що «ми проведемо до Верховної Ради порядних людей, які будуть служити Україні та виборцям». Щось у вас змінилося з того часу?
– Ні, нічого не змінилося.
– Виявилося, якщо проаналізувати депутатські звернення, зокрема, які пишуть депутати від «слуг народу», то можна помітити тенденцію, що чимало пишуть їх у власних інтересах. Як ви можете оцінити, коли ваші депутати запитують, наприклад, щодо пришвидшення розгляду кримінальної справи щодо себе?
– Щодо себе? Ну це така, звичайно, «екзотична практика», я б сказав. Я думаю, якщо ви дасте прізвища цих депутатів, то ми точно з паном Арахамією і із заступниками з ними поговоримо.
Іонушас: а що там із майном?
Сергій Іонушас – іще один представник «Слуги народу». Він був патентним повіреним Володимира Зеленського і реєстрував такі торговельні марки, як «Слуга народу» і «Квартал 95».
Крім того, його кандидатуру також розглядали на посаду генпрокурора.
«Схеми» виявили, що Іонушас використовував депутатські звернення, щоб з’ясувати деталі про своє майно.
Зокрема, він відправив два листи до голови Держслужби морського та річкового транспорту.
Спочатку з’ясовував, чи зареєстровані за ним якісь судна. Згодом – просив надати документи на його прогулянкове судно. Бо власні документи «зі спливом тривалого часу не збереглися».
– Ви подаєте звернення, щоб з’ясувати, чи на вас зареєстровані судна…
– Я не подаю ніякі звернення.
– Вам показати?
– Будь ласка.
– Ви подавали до Держслужби морського та річкового транспорту, – уточнив журналіст, показавши депутатові його звернення.
– Ну це ж не щодо кримінальних справ, так? – відказав той.
– Це щодо вашого майна.
– Дивіться, це зовсім інша справа. Ви питаєте щодо кримінальних справ…
– Ні-ні, я питав щодо…
– Ви мене спитали щодо кримінальних справ. Я вам відповів, що я звернення щодо кримінальних справ не подавав.
– Не щодо кримінальних справ. У чиїх інтересах ви подавали звернення на депутатському бланку?..
– Дивіться, я подавав це в порядку звернення громадян. Тут же не має бути посилань, пов’язаних з повноваженнями народного депутата.
– Є. Дивіться, герб України, народний депутат України, – показав журналіст на бланк народного депутата.
– Тут жодного немає посилання на нормативно-правові акти. Я здійснюю діяльність, як ви знаєте, відповідно до чинного законодавства України.
Президентський указ для екс-«слуги народу» Іванісова
Роман Іванісов – позафракційний народний депутат. Зі «Слуги народу» його виключили через три місяці роботи – через інформацію про судимість депутата за групове зґвалтування у 1990-х.
«Ми його позбавили членства нашої фракції, – розповідав тоді голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія. – (Сказали йому – ред.), треба скласти мандат. А він вважає, що це було давно і що він відбув покарання».
Сам Іванісов тоді теж говорив журналістам, що не планує складати мандат: «А чому я повинен складати?.. Я фейків не коментую».
Через місяць після цієї розмови Іванісов на бланку депутата звернувся до Центрального держархіву вищих органів влади.
Просив надати йому копію указу президента за 1996 рік про помилування засуджених.
Дев’ятим у списку вказаний Іванісов Роман Валерійович, 1978 року народження. В указі зазначалося, що засуджений він був вироком Пологівського райсуду Запорізької області від 21 березня 1996 року.
«Схеми» звернулися до народного обранця.
– Хотіли вас запитати щодо вашого депутатського звернення…
– Скажіть, будь ласка, вас не хвилює, що у нас на сході є ООС, вас не хвилює, що в нас корупціонери сьогодні сидять у владі, як «пиляли» держбюджет, так і «пиляють». Вас не хвилює, що в нас криза в країні економічна? Вас хвилює 96-й рік, 25 років тому…
– Це ж ваше звернення, ваш лист, це вас, я так розумію, хвилювало питання. Ви можете дати відповідь на питання по суті?
– … – замість відповіді депутат Іванісов поклав слухавку.
Тютюновий інтерес «слуги народу» Холодова?
Андрій Холодов – депутат від «Слуги народу» і кум родини Віктора Медведчука.
У липні 2020 року Холодов звернувся до очільника Державної фіскальної служби.
Він просив, щоб його помічник був присутній у комісії під час знищення 3,5 тисяч ящиків цигарок. Їх вилучили під час обшуків.
Навіщо це депутатові?
– Завозяться цигарки контрабандно в країну. Потім вилучаються якимись правоохоронними органами. Далі є рішення суду – утилізувати ці цигарки. Вони не утилізуються – а йдуть далі в продаж. І продаються на зупинках чи де там, – розповів Холодов «Схемам».
– Так знищили ці ящики?
– Не потрапили. Відповідь була – здається, вже не буду казати, – що, найімовірніше, вони вже були знищені до того моменту, коли я звернувся.
Торік журналістка «Схем» Валерія Єгошина встановила, що родина Холодова має стосунок до цигаркового бізнесу. Окрім того, журналістський експеримент показав, що у столичних кіосках, пов’язаних із родиною Холодова, цигарки відпускають часто без чеків, а деякі з них виявились несправжніми.ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:«Слуга власного бізнесу»: кіпрська таємниця депутата Холодова
Сам Холодов публічно заперечував, що має інтереси в торгівлі цигарками.
Водночас в одному із своїх депутатських звернень він розкритикував законопроєкти колег-парламентарів, які мали б значно ускладнити роботу тіньового тютюнового бізнесу. Зрештою, депутат просив тодішнього міністра фінансів Ігоря Уманського надати пропозиції щодо скасування роздрібного акцизу, зокрема на цигарки.
– Ви подавали депутатське звернення щодо скасування роздрібного 5-відсоткового акцизу на тютюнові вироби.
– Щодо скасування прямо?
– Так.
– І що вас хвилює в цьому питанні взагалі? Що ви хочете спитати? Це добре-погано?
– У чиїх інтересах ви подавали це звернення?
– Що значить – у чиїх інтересах? Я обрався народним депутатом і представляю інтереси народу. Будь-які питання, які я ставлю, – я ставлю в інтересах народу. Зокрема, може, дочитаєте, там питання стосувалося збільшення надходжень чи ще чогось там.
«Відкрите небо» – для бізнес-партнера родини Княжицького?
5 травня 2020-го, коли через пандемію для більшості українців небо фактично було закрите, – депутат від «Європейської солідарності» Микола Княжицький звернувся до міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, МЗС, прикордонників і Державіаслужби з проханням надати дозвіл на погодження приватного рейсу: з Лутона (Велика Британія) до Борисполя (Україна).
Лист був на бланку народного депутата.
Двома пасажирами, які мали летіти цим рейсом, були діти бізнесмена Костянтина Жеваго. У листі було пояснено, що пасажири не змогли вчасно повернутися додому у зв’язку з сімейними обставинами.
Іще один лист депутат Микола Княжицький надіслав через місяць – 5 червня 2020 року – щодо прильоту дружини Костянтина Жеваго.
Костянтин Жеваго – колишній народний депутат, який, за версією видання «НВ», входив у першу десятку найбагатших українців у 2020 році.
Родина Костянтина Жеваго і родина чинного народного депутата Миколи Княжицького співволодіють телеканалом «Еспресо».
– Я не писав його в інтересах Жеваго. До мене звертається багато громадян. Законних приводів обмежувати приліт громадян України сюди в Україну не існує. Я часто звертався – і це не було єдине звернення – до Державіаслужби з проханням вирішувати це питання, бо вони штучно обмежували приїзд сюди громадян України, не маючи на це права. Хто б до мене не звернувся – я звертався, тому що це законна вимога. Я нічого незаконного не просив.
– Чи не вбачаєте ви тут конфлікту інтересів?
– А в чому конфлікт інтересів?
– Ну що ваша родина і Жеваго…
– Якби я просив щось незаконне, то це б був конфлікт інтересів. Оскільки я закону не порушував, це ніякої вигоди для мене не несло, – то жодного конфлікту інтересів у цьому не було.
Пізніше після цієї розмови депутат окремо надіслав письмовий коментар: «Іван Жеваго є фактично мажоритарним власником телеканалу «Еспресо». Менеджмент каналу звернувся до мене з проханням допомогти повернутися в Україну Іванові Жеваго, оскільки саме тоді виникла критична ситуація між каналом і Нацрадою з питань телебачення і радіомовлення через трансляцію каналом програм «Бі-Бі-Сі» і Радіо Свобода. Представники Нацради вимагали припинити трансляцію програм. Менеджмент був проти, але повинен був узгодити позицію з мажоритарним власником. Нацрада погрожувала почати моніторинг і ввести санкції проти каналу. Такі дії Нацради менеджмент вважав незаконними. Мажоритарний власник після прильоту відмовився припиняти трансляцію, підтримав менеджмент. Після цього 11 травня Нацрада почала моніторинг. 21 травня Нацрада призначила перевірку за результатами моніторингу, проведеного 11 травня. Оскільки Іван приїхав з неповнолітньою сестрою, а через карантин виїхати не міг, їхня мати мала потребу теж повернутися в Україну».
Звернення Шпенова: для олігарха рентну плату – поки не піднімати?
Позафракційний депутат Дмитро Шпенов – із Кривого Рогу.
Під час передвиборчої кампанії його показував телеканал «Україна», який належить найбагатшому українцеві Рінату Ахметову.
У своїх депутатських зверненнях депутат Шпенов запитував деталі інформації щодо свого водного транспортного засобу – в Держслужби з питань морського та річкового транспорту.
А в інших – просив очільника Податкової на черговій нараді підняти питання відтермінування підвищення ставок рентної плати на видобування руд заліза для всієї галузі, якраз коли були такі ідеї.
У листі він згадував про Інгулецький і Південний гірничо-збагачувальний комбінати.
Бенефіціарний власник обох ГЗК – Рінат Ахметов.
Чиї інтереси захищає депутат – своїх виборців чи власника підприємств?
– Для мене важливі люди, які працюють, інтереси підприємства – мені все одно, кому вони належать. Мені важливо, щоб підприємства працювали, сплачувалися податки і розвивалися ті територіальні громади, які мене делегували до Верховної Ради. Я не винен… у тому, що підприємство, яке розташовано в мене на території і яке я захищаю, належить одному бізнесмену, другому чи третьому. Мені не принципово.
– Конкретно Рінату Ахметову належить.
– А це погано? Він не сплачує податки? Ви маєте до нього питання?
– Ні, ви просили, щоб йому не підвищували рентну плату?
– Не йому!
– Його заводові.
– Підприємствам – це не завод, це гірничо-збагачувальне підприємство, яке є сировинним потенціалом нашої країни, яке приносить шалену кількість ВВП, сплачуються податки і сім’ї працюють. Приїдьте y підприємство й подивіться, як це відбувається. А якби ми зробили неконкурентну (рентну плату – ред.), у нас експортна позиція, то інші країни б перехопили б ці позиції. І ті підприємства зупинилися б, податки не сплачувалися б, а люди перестали б працювати на цих підприємствах. І була б випалена земля.
Але виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський каже, що це не зовсім так: «Аналіз, який ми робили, показує: в структурі собівартості металургійної продукції і залізної руди рента складає надзвичайно малу частку, і є потенціал збільшення ренти без загрози втрати потенціалу конкурентоздатності українськими виробниками на світовому ринку».
У податковій депутата Шпенова інформували, що підвищення ренти до 3,4% не зменшить конкурентність українських ГЗК відносно одного з головних суперників на ринку залізорудної сировини – Казахстану.
Варто додати, що, за даними джерел «Схем» у податковій, Інгулецький ГЗК отримав торік чистий дохід у розмірі 20 мільярдів гривень, а прибуток – 6 мільярдів.
А Південний ГЗК ще більше: дохід – 25 мільярдів гривень і майже 9 мільярдів прибутку.
Крім того, як аргумент проти збільшення ставки ренти Шпенов у зверненні вказав зниження попиту на залізну руду – через карантинні обмеження, які були запроваджені в Україні в середині березня. Буцімто разом ці фактори призведуть до скорочення виробництва і втрати робочих місць.
Але статистика щодо роботи двох комбінатів говорить про зворотне. За 9 місяців цього року – 6,5 із яких були карантинними – Інгулецький та Південний ГЗК збільшили видобуток руди – на 7% і 3%, якщо порівнювати з докарантинним 2019-м.
«Долучитись до Мінської ТКГ»: звернення «слуги народу» Качури
Через те, що звернення не є публічними, – окремо впадають в око прохання депутатів включити їх до якоїсь комісії.
Так, «слуга народу» Олександр Качура звертався у травні до президента Володимира Зеленського з проханням включити його до Тристоронньої контактної групи з мирного врегулювання в Донецькій і Луганській областях.
Депутат каже, що відповідь ще чекає.
– Я раніше не зустрічав такої практики, щоб депутати самі просили, щоб їх включили. Чи це поширена практика? – поцікавився журналіст.
– Я не знаю. Зараз дійсно вирішується питання щодо включення мене до Тристоронньої контактної групи, тобто я ще поки що не отримав відповідь. Але я знаю, що така дискусія ведеться. Тому що саме наш комітет організації державної влади буде пропускати – простими словами – ті законопроєкти, які стосуються миру в Україні.
– То що ви хотіли?..
– І як заступник профільного комітету я безпосередньо, думаю, був би корисним однозначно Тристоронній контактній групі.
– Що б ви там запропонували? Які ідеї?
– Я б однозначно зробив все для того, щоб як можна швидше в нас відбулася комунікація, по-перше, з парламентом, тому що в нас зараз немає платформи, на якій пояснюється, що відбувається, як, коли, що приймали, про що була зустріч, які необхідно нам імплементувати норми, чому це треба зробити.
«Чи маю я повітряні судна?»: звернення депутата від ОПЗЖ Папієва
Михайло Папієв – народний депутат від «Опозиційної платформи – За життя».
Він – колишній радник Віктора Януковича, за його президентства очолював Чернівецьку ОДА. Потрапляв обранець і до фокусу уваги «Схем» – торік у травні журналісти зафіксували, як він приїжджав до Відня на день народження олігарха Дмитра Фірташа.ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:«Команда Фі»: як Фірташ в Австрії тримається за свій вплив і статус олігарха в Україні
Папієв – один із 47 парламентарів, які просили Конституційний суд України визнати неконституційною, серед іншого, статтю щодо перевірки з боку НАЗК конфлікту інтересів. У тому числі – серед народних обранців.
У лютому цього року він написав депутатське звернення до Державіаслужби – де питав, чи є в нього і в дружини повітряні судна – в оренді, власності чи користуванні.
Примітно, що в останній електронній декларації у Папієва не зазначено жодного повітряного судна. Впадає в око і те, що депутат із ОПЗЖ просив надати відомості за 2015 і 2016 роки, хоча листа писав на початку 2020-го.
У чиїх інтересах звертався як народний депутат Михайло Папієв? В інтересах виборців чи переслідував власний інтерес? «Схеми» запитали в самого депутата.
– Я ж питаю своє майно, тому що треба в декларації подати правдиві і об’єктивні дані. Якщо я заходжу в держреєстр, а він не відкривається, то я пишу відповідний запит, щоб у мене були документи. Я аналогічний запит написав і на МВС по автомобілях, і на водні засоби. Оце, що треба в декларації вписати, – щоб потім у мене були документи, що я звертався і вони підтверджують, що у мене цього немає, – пояснив депутат. – Якщо ж на той час моїх звернень була норма, що я маю сам доказувати, що у мене немає ні літаків, ні водних суден, то для того, щоб я мав чим доказувати, щоб у мене були достатні документи, то я і звертався до цих служб, щоб вони мені надали підтверджувальні документи.
– Просто ви могли звертатися як громадянин України, а ви скористалися бланком народного депутата.
– Тому що я сьогодні суб’єкт електронного декларування як народний депутат України. Тому я й звертаюся як народний депутат України.
– НАЗК роз’яснення дало, що звернення за роз’ясненнями до державних інституцій народного депутата – це є приватний інтерес.
– Як це – приватний інтерес? Це ви з чого взяли таке?.. Це їхній обов’язок – надавати мені інформацію, а я вже людям, інформую виборців, що я, відповідно до закону, як народний депутат України – от перед вами чистий і прозорий.
«Фігурант чи ні»: звернення депутата від ОПЗЖ Мамки до ДФС
Григорій Мамка – народний депутат, колега Михайла Папієва у фракції ОПЗЖ.
А також – іще один парламентар, який просив Конституційний суд визнати неконституційною частину статей антикорупційного законодавства.
У червні цього року Григорій Мамка надіслав депутатське звернення до Державної фіскальної служби.
У листі він просив повідомити: чи проводять негласні слідчі дії щодо нього і ще шести його помічників, чи внесені щодо нього і помічників відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Депутат своє прохання пояснював професійним ризиком, бо він перебуває на посаді заступника голови комітету з питань правоохоронної діяльності і був заступником керівника тимчасової слідчої комісії, яка розслідувала корупцію в українському футболі.
Очільник Державної фіскальної служби Сергій Солодченко інформував депутата, що все гаразд. У реєстрі ані він, ані його помічники «як правопорушники не обліковані».
Тож у чиїх інтересах Григорій Мамка написав звернення на бланку народного депутата? «Схеми» поцікавилися в нього самого.
– Коли помічники з’являються на роботі і кажуть, що за нами слідкують, моя позиція як народного депутата: дізнатися, в яких правоохоронних органів є до мене питання, щоб я чи помічник з’явилися для дачі показів. Може, щось їх цікавить по політиці чи інші якісь обставини? Ми із задоволенням все надамо. Відповідь від правоохоронних органів надійшла, що немає ніяких кримінальних проваджень. Але слідчі розшукові негласні дії можуть проводитися, вони вправі не надавати мені відповідь.
– Коли ви звертаєтеся на бланку народного депутата?..
– Я вибачаюсь, я що – на допиті? Ви запитали, я вам відповів. Якщо, повірте, будуть в діях моїх порушення – на що я не маю права, – є регламентний комітет. Є апарат Верховної Ради. Є, зрештою, як їх називають, антикорупційні органи. Нехай ухвалюють рішення.
Григорій Мамка мав би, наприклад, прочитати роз’яснення цього ж Конституційного суду щодо звернень народних депутатів. У якому раніше йшлося, що право народного депутата України на запит чи звернення не поширюється на питання, пов’язані із здійсненням правосуддя у конкретних справах. А питання досудового слідства є саме такими, що пов’язані зі здійсненням правосуддя в конкретних справах.
Влітку НАЗК назвало найчастіші порушення з боку посадовців. І серед них було й використання права на депутатське звернення у власних інтересах. Зокрема, коли народні обранці хочуть за допомогою цього інструменту отримати інформацію щодо розслідування кримінальних проваджень стосовно себе.
«Колись Конституційний суд поставив крапку і констатував, що депутатські звернення в принципі не можуть направлятися правоохоронним органам – органам досудового розслідування – з питань, пов’язаних із кримінальним розслідуванням», – відзначає в.о. керівника департаменту НАЗК Олександр Шульга (розмова відбулась 23 жовтня).
Виходить, НАЗК могло б розпочати вивчення конфлікту інтересів у зверненні депутата Мамки – утім, уже не зробить цього. Бо за поданням цього і ще 46 депутатів Конституційний суд у жовтні визнав неконституційною статтю антикорупційного законодавства. Ту, яка дозволяла НАЗК перевіряти посадовців на конфлікт інтересів. Тобто використання приватного інтересу на держслужбі.
Очільника НАЗК «Схеми» зустріли біля Офісу президента на Банковій у Києві – через кілька днів після цього рішення КСУ.
«Народні депутати, міністри, інші посадові особи – вони фактично не можуть бути притягнуті за дії в умовах конфлікту інтересів. Конфліктуй скільки хочеш», – відзначив керівник НАЗК.
Через те, що депутатські звернення не є доступними на сайті, «Схеми» написали запити до кожного обранця з проханням поінформувати про кількість звернень і надати документи.
У результаті значна частина депутатів не лише не надала запитувані документи, а й навіть не відповіла на листи журналістів.
Частина депутатів відмовила, посилаючись на те, що вони не є розпорядниками інформації. Дехто з парламентарів інформував лише про кількість написаних звернень. Наприклад, «слуга народу» Роман Каптєлов написав 397 звернень за рік, але не надав їх. Михайло Бондар із «Європейської солідарності» – 320, Олексій Жмеренецький із президентської політсили – 461 звернення, Іванна Климпуш-Цинцадзе з «ЄС» – близько 650.
Утім, були й такі обранці, що надали усі свої звернення. Наприклад, Соломія Бобровська з «Голосу», у якої їх виявилося 136*. Низка депутатів надіслала просто перелік своїх звернень – кому, коли і з якою метою. Наприклад, Наталія Піпа з «Голосу» – список із 232 звернень. Так само вчинили Ігор Колихаєв (група «За майбутнє») – 199, Марія Іонова («ЄС») – 65, Андрій Осадчук («Голос») – 57, Юлія Клименко («Голос») – 53, Микола Бабенко (група «Довіра») – 248, Тетяна Плачкова (ОПЗЖ) – 74, Андрій Мотовиловець («Слуга народу») – 35 звернень.
ОНОВЛЕНО: після виходу матеріалу в депутатки Соломії Бобровської уточнили дані щодо кількості звернень – загалом 218 (станом на кінець липня 2020-го).
Скільки коштують депутатські звернення, щоб отримати їх на запит?
Коли «Схеми» попросили відомства надати копії звернень, надісланих до них парламентарями, – у відповідь отримали рахунки.
Найдорожчий – від Міністерства внутрішніх справ. Одну сторінку депутатського звернення там оцінили майже в 11 гривень – це за сканування, копіювання або друк. Через те, що депутати надіслали більше ніж 1200 сторінок, – для того, щоб їх побачити, журналістам пропонували заплатити загалом 13,5 тисяч гривень.
Найдешевше одну сторінку звернення парламентаря оцінили в Міністерстві юстиції – за 1 гривню і 10 копійок. Але через значну кількість звернень депутатів – вийшло майже 10 тисяч гривень за ознайомлення з документами.
У НАЗК попросили 2300 гривень, а в НАБУ – 3400 гривень загалом за всі листи.
Отже, в чиїх інтересах пишуть депутатські звернення народні депутати України?
«Схеми» виявили, що деякі депутати просять МВС прискорити кримінальне розслідування у їхньому особистому провадженні, запитують, чи не прослуховують їх особисто, цікавляться своїм майном, дізнаються ситуацію з компаніями у сфері, де їхні сім’ї мають бізнес, просять допомогти бізнес-партнерові родини чи пропонують купувати товари у своїх же гіпермаркетах.
Усе це могло б бути предметом дослідження НАЗК. Тоді після рішення суду і сплати штрафу депутатам-порушникам загрожувало б місце у реєстрі корупціонерів.
About Author
