Суддя Господарського суду Харківщини Тетяна Денисюк хоче стати членкинею Вищої ради правосуддя (ВРП) — ключового органу в судовій системі, який відповідає за добір і звільнення суддів. Денисюк є обвинуваченою в «газовій справі» екснардепа Олександра Онищенка, зараз її справу розглядає Вищий антикорупційний суд. Їй інкримінують зловживання службовим становищем та винесення завідомо неправосудного рішення.
«Слідство.Інфо» довідалося з повідомлення «Харківського антикорупційного центру», що Тетяна Денисюк подала декларацію як кандидатка у члени ВРП.
Як ідеться у державному реєстрі, декларацію кандидата суддя подала 27 жовтня.
Як пише видання «Слово і діло» з посиланням на дані слідства, Тетяна Денисюк у грудні 2016 року ухвалила рішення в інтересах компанії «Карпатнадраінвест», яку детективи пов’язують з нардепом-втікачем Олександром Онищенком. Як зауважували слідчі, своїм рішенням вона зобов’язала акціонерне товариство «Укргазвидобування», яким фактично володіє держава, передати фірмі «Карпатнадраінвест» природний газ, що на той момент начебто був арештований у кримінальному провадженні щодо «газової схеми» Онищенка.
А ще, як зауважує видання, Тетяна Денисюк нібито задовольнила позов «Карпатнадраінвесту» і зменшила розмір пені, яку мали стягнути із фірми, а також відстрочила на 1 рік виконання рішення щодо стягнення понад 3 мільйонів гривень боргу на користь «Укргазвидобування». Водноча, як додає медіа, документального підтвердження наявності підстав для задоволення такого клопотання позивач не надав.
Також, за даними медіа, суддя Денисюк ухвалювала рішення на підставі позову приватної фірми, яка не сплатила судового збору. Відтак, на думку слідства, держава недоотримала понад 200 тисяч гривень.
Як додає «Харківський антикорупційний центр», Тетяну Денисюк обвинувачують за двома статтями Кримінального кодексу (ККУ) – 364-ю (зловживання службовим становищем) та 375-ю (постановлення суддею завідомо неправосудного рішення). Утім, як додає видання, Конституційний Суд (КСУ) у червні поточного року визнав неконституційною статтю 375 ККУ. Проте КСУ відтермінував втрату чинності цією статтею на шість місяців з дня ухвалення рішення. А відтак, наразі вона чинна.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Авто за 800 тисяч і 3 квартити — до ВРП йде суддя з непрозорими статками
Нагадаємо, що днями «Слідство.Інфо» презентувало першу та другу частини документального фільму-розслідування про домовленості суддів Окружного адмінсуду Києва з високопоставленими політиками і правоохоронцями. Автори фільму проаналізували майже дві тисячі годин записів із кабінету голови Окружного адміністративного суду Києва Павла Вовка.
Прослуховування там встановили детективи Національного антикорупційного бюро напередодні останніх президентських виборів — усі зустрічі та обговорення відбувалися на тлі боротьби за крісло глави держави між Петром Порошенком та Володимиром Зеленським та після обрання другого Президентом України.
Розмови, які отримало «Слідство.Інфо» з власних джерел, ще ніколи не публікувалися.
У першій частині фільму йдеться, зокрема, про контакти суддів із міністром внутрішніх справ Арсеном Аваковим, високопоставленим прокурором Романом Говдою, а також про спроби уникнути звільнення й наміри ухвалити те чи інше судове рішення на основі особистих мотивів.
У другій частині — про контакти Павла Вовка з оточенням президента Володимира Зеленського в 2019 році. Зокрема, з Андрієм Богданом. Також там ідеться про розмови суддів ОАСК, які стосуються рішень на користь Російської православної церкви в Україні та зняття заборони на показ в Україні серіалу «Свати», до виробництва якого свого часу був причетний Володимир Зеленський.
About Author
