Сьогодні святкує 30-річчя яскравий представник молодої генерації рівненських письменників Юрій Матвійчук. Тонкий лірик, він часто вдається до поетичної інтерпретації нагальних проблем сьогодення. Події на Майдані 2014, військові дії у зоні АТО, аварія у Тегерані, смерть Кузьми Скрябіна стають рядками поезії.
Сильно і актуально про українську мову:
Спочатку було слово,
і те слово було у Харкові…,
і те слово було українським…
Речення й букви губились між партами,
й в партерах
репліки
затихали, Куліша слухали
й Курбаса…
І осінь пізня була…,
і весна рання з захопленням слухала
Сосюру…
І м’яч футбольний в дворі літав ,
коли Йогансен бив його здуру…
І Хвильовий першу кулю тримав
для себе, мов беріг її вірно…
Пробачити неможливо, забути ніяк…,
як відродженню нашому
відрізали
крила…
А скільки ж лишилося там Микол,
і Євгеніїв
й геніїв,
що квітами ранніми лягли в Сандормосі…
Так нищили нас, стискали артерії,
але ми українці і ми не здаємося й досі…
…спочатку було слово,
і те слово було українським…
Письменник є автором поетичних збірок: “О…бій…ми” та “HameleON”. Як талановитий педагог, Юрій Матвійчук виховує гарт до боротьби і любов, що понад усе.
About Author
