Нд. Чер 20th, 2021

Спецкор

Головні новини України

ЕКСГОЛОВА НКРЕКП ДМИТРО ВОВК КРИТИКУВАВ ФОРМУЛУ «РОТТЕРДАМ+», А ПОТІМ ЇЇ ЗАТВЕРДИВ

Ексголова НКРЕКП Дмитро Вовк критикував формулу «Роттердам+», а потім її затвердив

Ексголова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) Дмитро Вовк у 2015 році заявляв, що впровадження формули «Роттердам+» вигідне лише компанії олігарха Ріната Ахметова «ДТЕК» і може монополізувати ринок.

Про це, як повідомляє «Центр протидії корупції», Дмитро Вовк заявляв у записаному, але досі не опублікованому інтерв’ю.

Як ідеться в повідомленні, на судовому засіданні Вищого антикорупційного суду 27 жовтня зачитали протокол відеозапису неопублікованого інтерв’ю «Радіо Свобода». У ньому Вовк, зокрема, зазначав, що ДТЕК намагається «шантажувати» комісію для надмірного підвищення тарифів для ТЕЦ (теплоенергоцентралей, — ред.).

«На нашу думку, обґрунтована вартість (тонни — ред.) вугілля — 800 гривень. В балансі зараз розрахована ціна у 1100 гривень, що, на нашу думку, є достатнім рівнем для рентабельності. Вони вимагають 1500 гривень… Це означає, що вони змушують усе населення України платити за свій кредитний портфель», — розповідав ексголова НКРЕКП у 2015 році.

За його словами, такі зміни вартості вугілля  відобразяться на цінах для виробництв та громадян. «Ми вважаємо, що це необґрунтоване зростання (ціни, — ред.), яке йде де-факто тільки одній компанії — “ДТЕК”. І покриває їхній кредитний портфель», —  зазначав Вовк.

https://youtube.com/watch?v=-CDGnrFc9zQ%3Ffeature%3Doembed

Запровадженням цієї формули, за словами Вовка, ДТЕК намагалось отримати додатково від 8 до 14 мільярдів гривень і витратити їх на «обслуговування своїх боргів». «Це означає, що оптова ринкова ціна на електроенергію має зараз зрости на 30%. На нашу думку, це неприпустимо велике зростання тарифів», — казав тоді Вовк.

https://youtube.com/watch?v=WUsiJEfEFv0%3Ffeature%3Doembed

Попри свої твердження, пізніше цього ж 2015 року Дмитро Вовк усе ж затвердив новий порядок утворення ціни на електроенергію — за формулою «Роттердам+».

Що таке «Роттердам+»

Це формула, яку в березні 2016-го Національна комісія з регулювання енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП) затвердила для розрахунку вартості вугілля для теплових електростанцій. За офіційною версією, вугілля мали купувати на біржі в Нідерландах і везти з порту Роттердам. У формулу закладали й вартість доставки.

У Нацкомісії пояснювали, що європейське вугілля нібито мало стати альтернативою паливу з окупованих територій. І це допомогло б прив’язати український ринок електроенергії до світових цін, щоб енергопостачальні компанії змогли закуповувати вугілля за кордоном і навчитися обходитися без вугілля з окупованої частини Донбасу. На ділі ж доставка вугілля з Роттердаму системно не проводилась.

Розслідування НАБУ

Справу «Роттердам+» НАБУ розслідувало з 2017 року. За версією детективів, через запровадження цієї формули українські громадяни зазнали збитків на майже 19 мільярдів гривень.

У серпні минулого року НАБУ повідомило про підозри шістьом посадовцям, які фігурують у цій справі. Ідеться, зокрема, про ексголову НКРЕКП Дмитра Вовка, її колишнього члена та директора держпідприємства «Оператор ринку» Володимира Євдокімова, а також двох топменеджерів ДТЕК.

Раніше керівник бюро Артем Ситник заявляв, що на слідство в цій справі тисли, намагаючись заблокувати. Також Ситник повідомляв про ймовірний тиск на фахівців, які проводять експертизи в межах провадження.

За даними НАБУ, представники ДТЕК почали тиснути на членів НКРЕКП, щоб ті змінили формулу розрахунку вартості теплової електроенергії й додали до неї вартість транспортування вугілля з порту Роттердаму до України, ще в 2015 році.

Загальну суму збитків оцінюють у 18,8 мільярда гривень. Майже 15 із них начебто отримали компанії-ініціатори запровадження формули.

Офіційне слідство зібрало докази про нібито негативні наслідки запровадження «Роттердам+» із травня 2016-го по грудень 2017 року.

Також у липні минулого року Антикорупційне бюро провело обшуки в інвестиційній компанії ICU, яку пов’язують із п’ятим президентом України Петром Порошенком. Саме ця компанія 2016 року придбала євробонди ДТЕК. Згодом, після запровадження «Роттердам+», їхня вартість зросла на понад 60%. За версією НАБУ, це дозволило «невстановленим особам» після запровадження формули отримати значні прибутки.

Раніше в групі ICU працював ексголова Нацкомісії Дмитро Вовк та колишня очільниця НБУ Валерія Гонтарева. Нині одним із топменеджерів є Макар Пасенюк, який був фінансовим партнером Порошенка.

Закриття провадження

Наприкінці серпня стало відомо про закриття кримінального провадження щодо формули «Роттердам+». Причиною закриття прокурор САП Віталій Пономаренко вказав відсутність складу злочину. У своїй постанові він послався на одну з експертиз, за якою суму завданих збитків оцінити неможливо. В НАБУ заявили, що оскаржуватимуть постанову про закриття справи «Роттердам+».

У вересні Вищий антикорупційний суд ухвалив не скасовувати постанову прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Віталія Пономаренка про закриття справи щодо формули «Роттердам+». Цей крок оскаржував ексдепутат і колишній заступник генпрокурора Віктор Чумак. Саме за його заявою в 2017 році й почали розслідування щодо запровадження формули «Роттердам+». Зараз закриття постанови намагається оскаржити «Центр протидії корупції».