Пт. Гру 4th, 2020

Спецкор

Головні новини України

ПОКАРАННЯ ЗА НЕДОСТОВІРНЕ ДЕКЛАРУВАННЯ ТА ОКРЕМІ ПОВНОВАЖЕННЯ НАЗК ВИЗНАЛИ НЕКОНСТИТУЦІЙНИМИ — ЗМІ

Покарання за недостовірне декларування та окремі повноваження НАЗК визнали неконституційними — ЗМІ

Конституційний Суд визнав неконституційними статтю Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за недостовірне декларування, а також контрольні повноваження Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК).

Про це з посиланням на співрозмовника в суді повідомило інформагентство «Укрінформ».

За даними медіа, таке рішення ухвалила Велика палата Конституційного Суду під час засідання у вівторок, 27 жовтня. Відтак суд, як зауважує інформагентство, визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу (ККУ) та контрольні повноваження НАЗК. При цьому, за даними видання, зобов’язання декларувати майно суд визнав конституційним.

Зауважимо, що стаття 366-1 ККУ передбачає відповідальність у вигляді штрафу чи позбавлення волі за подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Деталі розгляду справи

Конституційний Суд почав розглядати справи про неконституційність положень законів, які складають так звану «антикорупційну платформу», 8 жовтня. Із відповідним поданням до КС звернулися 47 народних депутатів у серпні 2020 року.

Депутати вимагали визнати неконституційними статті Кримінального кодексу, якими встановлено відповідальність посадовців за незаконне збагачення, недостовірне декларування, а також вимоги щодо конфіскації незаконно набутого майна. Також депутати вимагали скасувати відкритий цілодобовий доступ до реєстру декларацій.

Також народні обранці пропонували скасувати обов’язок посадовців зазначати в деклараціях інформацію про членів сім’ї (зокрема, їхні статки), дані про нерухомість декларанта, фінансові зобов’язання посадовців (кредити, позики тощо). До того ж депутати просили визнати неконституційним моніторинг способу життя чиновників, який НАЗК розпочало влітку поточного року.

Як стало відомо 19 жовтня поточного року, Конституційний Суд вирішив розглянути неконституційність так званої «антикорупційної платформи» у письмовій формі, тобто без заслуховування учасників справи. Такий формат передбачає зачитування суддями в закритому режимі пояснень учасників процесу.

Особистий інтерес суддів

Раніше НАЗК заявляло про особистий інтерес кількох суддів Конституційного Суду, які розглядали цю справу. Ідеться, зокрема, про суддю Ірину Завгородню, яка, за даними НАЗК, вказала недостовірні відомості в декларації на суму понад 600 тисяч гривень. Як зауважили у відомстві, за цим фактом НАБУ зареєструвало кримінальне провадження. Іще, за даними Нацагентства, судді КС Ігор Сліденко та Володимир Мойсик не вказали вчасно у своїх деклараціях про суттєві майнові зміни.

Представник президента в Конституційному Суді Федір Веніславський начебто клопотав про відвід цих суддів. Утім, КС відмовився задовольнити клопотання.

Раніше «Слідство.Інфо» розповідало, що Конституційний Суд визнав неконституційним призначення Артема Ситника на посаду директора Національного антикорупційного бюро України, яке відбулось ще у 2015 році. У статті «Рішення Конституційного Суду щодо директора НАБУ: 10 запитань і відповідей» ми розповіли, чому так сталося і що це означає.

Читайте також