Інтерв’ю із Сергієм Олександровичем Бондарем – керівником Рівненського рибоохоронного патруля.
Сергій Бондар – керівник рибоохоронного патруля в Рівненській області, який вже чотири роки обіймає свою посаду. Загалом він понад 10 років працює в державній структурі охорони біоресурсів. Сергій Олександрович розповів Спецкору про специфіку роботи, свою сім’ю, екологічні проблеми Рівненщини та про європейський досвід роботи в природоохоронній галузі.
Частина 1
Перша частина інтерв’ю майже повністю присвячена проблемі Хрінницького водосховища та ГЕС, яка стоїть на ньому. 13 травня на сайті РОДА з’явився матеріал, в якому згадали цю станцію, але суть проблеми залишилася не розкритою. Тема виявилася гідною окремого матеріалу, тому після публікації цієї частини інтерв’ю Спецкор продовжить досліджувати тему глибше. В тому числі – з висвітленням позиції власників ГЕС.
Рибоохоронний патруль часто асоціюють лише з виявленням браконьєрів, але це далеко не все, чим Ви займаєтеся. Ви уже досвідчений керівник в природоохоронній галузі. Розкажіть детальніше про власний досвід та роботу патруля загалом.
Взагалі я професійно працюю упродовж десяти років, а якщо точніше, то уже 11-й рік знаходжуся в структурі Держагентства рибного господарства України. Звичайно, напрямок роботи рибоохоронного патруля – це не лише патрулювання і збереження водних біоресурсів нашої держави. У комплексі наша робота – це збереження природи nf навколишнього середовища загалом. Цим треба постійно жити, цілими днями і ночами займатися. Основна робота у нас проходить уночі.
Патруль регулярно проводить рейди, викриваючи браконьєрів. Робота переважно нічна – вилучення засобів для вилову риби, затримання, а іноді навіть доводиться стикатися з опором
Так, ми займаємося не тільки браконьєрами і порушенням промислового вилову риби. Також слідкуємо за випадками незаконного придбання, збуту водних біоресурсів на ринках, відслідковуємо, хто працює без відповідних документів щодо риби та не може підтвердити її походження.
Тобто у вас доволі широкий профіль роботи?
Профіль дуже широкий. Я, наприклад, уже четвертий рік поспіль б’юсь за Хрінницьке водосховище – найбільше в області. Поки що за ці чотири роки Хрінницька ГЕС тримає рівень води згідно із вимогами до нерестової заборони, поки ми це контролюємо.
“Перлина” півдня Рівненщини
Що за історія із цим водосховищем і коли вона розпочалася? Розкажіть в загальних рисах.
Ця історія була актуальна упродовж усього мого свідомого життя, наскільки я себе пам’ятаю. В мене родина з Волині, із села Липа. Моє дитинство там проходило, і я пам’ятаю ще старе Хрінницьке водосховище, до того, як його вперше прорвало.
Зараз часто скаржаться, що на водосховищі риби немає. Але колись на ньому проводився промисловий вилов. З радянських часів у водосховище запускалося по 250-280 тонн зарибка на рік.
Так багато?
Цілі риболовецькі бригади могли виловлювати там рибу у промислових масштабах. Зараз же там стоїть Хрінницька ГЕС, яка має дозвіл на користування нашими державними ресурсами. ГЕС працює працює на території Демидівського району. Зараз Хрінницька ГЕС перебуває у приватній власності, і працює по “зелених” тарифах.
Хто вони – власники Хрінницької ГЕС
Наразі Хрінницькою ГЕС володіє ТОВ “Укртрансрейл”, що належить Ельбрусу та Ельмару Абдуллаєвим. Основна частина податків ГЕС сплачується до державного, а не до місцевого бюджету. Наразі стан водосховища у критичній ситуації, зокрема через наростаючу загрозу прориву дамби. Ельбрус та Ельмар Абдуллаєви свого часу приватизували Хрінницьку ГЕС з імовірними порушеннями. Приватизація самого приміщення ГЕС обійшлася власникам (тоді його приватизувало ТОВ “Малий енергетичний комплекс”, що належить Ельбрусу Абдуллаєву) у смішну суму – 9600 грн. Справою щодо приватизації тоді займалася СБУ, проте ГЕС таки залишилася приватною і досі належить компанії колишнього заступника голови РОДА та його сина
Потенційне затоплення Луцька та приватних господарств на сотні кілометрів
На даний час дамба Хрінницького водосховища потребує поточного ремонту, на який потрібна немала сума. Через дану проблему, зі слів технічного персоналу ГЕС, рівень води у водосховищі не відповідає проектним вимогам.
Власникам риболовних, туристичних баз та приватних будинків пропонують прийняти фінансову участь у ремонті гідроспоруди. Хоча заробляючи на ГЕС її власники на правах зацікавленої сторони могли б відремонтувати її самостійно. У свою чергу голова РОДА Віталій Коваль, який недавно назвав Хрінницьке водосховище “візитівкою півдня нашої області”, заявив, що кошти на відновлення гідроспоруд водосховища шукатимуть на районному, обласному та державному рівнях. Йдеться про суму в 10 млн грн
Керівник Регіонального офісу водного господарства у Рівненській області Ігор Мосійчук та спеціалісти офісу люб’язно надали обгрунтування доцільності реконструкції споруд гідровузла та шлюзів греблі Хрінницького водосховища. Документ можна переглянути за посиланням. Цікаво, що 2012 році, коли було розроблено план відновлення гідровузла, вартість робіт складала 2,5 млн грн – учетверо менше, ніж зараз. Вирішення проблеми затягується, тим часом можливі збитки на десятки або й сотні мільйонів гривень, якщо гідровузол не полагодити найближчим часом
Кількість електроенергії, яку виробляє ГЕС, мабуть не перекриє потенційних збитків, які можуть бути нанесені рибному господарству України. Зараз вони дотримуються нерестових заборон, поки ми їх контролюємо. Ми уже не перший рік маємо проблеми з водою (наповненням водойм – ред.) не тільки у межах Рівненщини, але й в Україні взагалі. Після закінчення терміну нерестової заборони коли запрацює ГЕС, рівень води водосховища впаде до такого рівня, що неможливо буде навіть покупатися на пляжах місцевих турбаз.
Як має працювати Хрінницьке водосховище
Рибоохоронний патруль контролює режим роботи водосховища під час нересту? Наскільки відомо Спецкору, ці та інші питання турбують дуже турбують місцевих мешканців та екологів Рівненщини і Волині
Саме тому на базі Демидівської РДА була проведена міжвідомча нарада. В ній були задіяні спеціалісти організацій, які мають відношення до охорони природи, а також до технічної сторони вирішення даної проблеми, із залученням спеціалістів з Волинської області.
Було прийнято рішення про розробку режиму роботи водосховища, оскільки старий режим був погоджений у 2003 році.
Інформацію про те, що режим роботи водосховища не відповідає проектним вимогам підтвердили в Регіональному офісі водного господарства Рівненської області. Там зауважили, що йдеться про єдиний режим роботи усього комплексу. Він і справді востаннє був погоджений у 2003 році, проте зараз його необхідно вчергове переглянути. На це впливає не тільки потенційна шкода екології від діяльності ГЕС але й маловодність водойм, що виникла за останні 20 років
На даний час маловодний період не дозволяє використовувати водні ресурси у тих нормах, які були у 2003-му, тому комісією було рекомендовано переглянути технічні нормативи режиму роботи водосховища. Комісія також рекомендувала встановити нові мітки нижнього та верхнього рівнів води.
Старі норми – нові проблеми
Наразі режим роботи ГЕС не прив’язаний до нормального режиму функціонування водосховища (йдеться про необхідні умови для збереження біорізноманіття та природного відновлення водойми – ред.). Навіть спеціалісти обласного управління водного господарства (зараз – Регіональний офіс водного господарства), які проектували водосховище, говорять, що мітки рівня води зараз не відповідають проектним вимогам.
Але якимось дивним чином власники ГЕС і далі отримують дозволи на роботу?
Звичайно. Так само, якимось “дивним чином” вони поновили дозвіл на використання водосховища.
Як пояснили в офісі водного господарства, відповідні дозволи на використання потужностей гідровузла даються без погодження райадміністрації, райради чи ОТГ. В той же час окремі місцеві мешканці не хочуть, щоб ГЕС і далі працювала на тих же умовах без врахування їхньої позиції. Зі слів мешканців сіл, які знаходяться на берегах Хрінницького водосховища – Вербень, Гумнище, Перемилля, Товпижин – у 2019 році, після закінчення нерестової заборони, коли ГЕС почала “заробляти гроші”, рівень води сильно впав. Особливо у верхній частині водосховища поблизу згаданих сіл, де знаходяться найбільші природні нерестовища. Вода впала до такої міри, що вода залишалася тільки в окремих заглибленнях, а на території цих урочищ десятками тисяч гинув мальок. Цього року, як тільки скинуть воду, держава може зазнати мільйонних збитків. Як, до прикладу, минулого року, коли, за словами очевидців, цілі хмари чайок збирали на берегах водосховища мальків риби.
“Зелені тарифи” для ГЕС
Чи доцільно, на Вашу думку, щоб ця ГЕС працювала? Можливо, на ній виробляється досить багато електроенергії?
Особисто я не противник “зелених тарифів”, коли електроенергія виробляється не в збиток для держави, її природи та громадян. Але не готовий сказати точно, скільки дана ГЕС виробляє.
З появою т.зв. “зелених тарифів” вартість електроенергії для пересічного користувача в середньому зросла. Фактично користувачі електроенергії переплачують, щоб держава могла оплатити виробникам цей “зелений” тариф за чисту електроенергію. На Хрінницькій ГЕС наразі працює всього дві турбіни загальною потужністю 0,9 МВт – це 7 млн кВт на рік, або приблизно середня річна норма споживання електроенергії для 2000 громадян України (згідно із даними Світового банку)
В нас зараз чомусь така проблематика. Виробники працюють і виробляють електроенергію по “зеленому тарифу”. Зрозуміло, що Хрінницька ГЕС – це не Саяно-Шушанська чи Запорізька (потужністю 6400 і 1569 МВт відповідно – ред.). У Хрінниках працює всього дві турбіни. Внизу, в нижньому б’єфі водосховища, стоїть електронний прилад, який показує кількість води, що проходить через нього. Кожна людина може підключитися через супутник і побачити, скільки води проходить по нижньому б’єфу.
У Хрінниках працює всього дві турбіни потужністю 0,9 МВт
Щоб знати, скільки води всього проходить через станцію, потрібно знати, скільки води входить, втрачається та виходить з водосховища. У нас орієнтуються на такий же прилад, встановлений аж у Щуровичах Львівської області – рахують ті показники і співставляють їх з тими, які визначаються на Хрінницькій ГЕС.
Як пояснили в офісі водного господарства, такі розрахунки приблизні, тому порівнювати їх з показники на інших ГЕС – далеко не точний метод вимірювання загальної прохідності води.
Але ж потрібно враховувати природне випаровування, виробничі потреби держави, водозабори. Є також різні водні придатки, нерестовища – і вода розходиться. Тому якщо у Щуровичах безпосередньо на ГЕС виходить 10 кубів за секунду, то це не означає, що така ж кількість буде виходити і у Хрінниках (мається на увазі ГЕС – ред.). До Хрінників, наприклад, може доходити тільки 5 кубів за секунду. Для вирішення цього питання ми проводили нараду, спілкувалися з керівниками та власниками місцевих баз, громадськими організаціями. Ми запропонували, а громадські активісти вирішили зібрати кошти на такий же пристрій, щоб знати, скільки води по факту входить і виходить, тобто мають стояти два прилади – у верхньому та нижньому б’єфах. Вартість одного такого приладу приблизно 150 тисяч гривень.
Бізнес vs Природоохоронні організації
Тобто кошти на ці пристрої шукають громадські організації?
Так, саме громадські організації займаються цим питанням і збирають цих 150 тисяч гривень. А для керівництва ГЕС виділяти кошти на встановлення таких приладів може бути просто невигідно. За весь час існування ГЕС власники ні разу не брали участі у відтворенні водних біоресурсів, хоча в процесі їхньої діяльності існує багато факторів ризику для природного середовища.
В офісі водного господарства зауважують, що діяльність ГЕС завжди по-різному оцінюється екологами та бізнесменами. Для перших завжди важливіша безпека для довкілля та людей, для других – комерційна складова питання.
Як захищатимуть біорізноманіття водойм області
Представники ГЕС опікуються питаннями охорони природного середовища?
Вони не займаються цим, бо це не їхній профіль: і те, що природна біомеліорація на водосховищі не відбувається у зв’язку з малою кількістю рослиноїдних видів риб, і те, що проходить природне обміління водойми, і що вся рослинна маса, перегниваючи, лягає на дно, створюючи несприятливі умови для відтворення водних біоресурсів, понижаючи рівень кисню у водному середовищі, що за собою тягне мор риби у жаркий період року. На даний час рівненським рибоохоронним патрулем було розроблена програма збереження та відтворення водних біоресурсів у водоймах загального користування Рівненської області. Програма затверджена на 2020-2022 роки. У цьому році плануємо почати з Хрінницького водосховища – зарибленням рослиноїдними видами: білим амуром, коропом та товстолобом.
Обміління Хрінницького водосховища пов’язане з малою кількістю риби в ньому
Не вистачає просто риби для такого обсягу води. Виходить, що, по-перше, вода застоюється, а, по-друге, зілля падає і перегниває. Утворюється мул, водойма поступово обміліває. В загальній складності за останні роки водосховище втратило 1 метр глибини.
Тобто водосховище не встигає оновлюватися через поточну діяльність ГЕС?
І ГЕС у тому числі. Я особисто тримаю це питання на контролі, свого часу пропонував рішення на сесію місцевої ради: якщо рівень води впаде нижче 187,3 см, то ГЕС мають зупинити. Встановлена відповідна мітка глибини, і якщо рівень води впаде до неї, то станцію зупинять. Рішення прийняли три роки тому. Тоді також проводилася міжвідомча нарада по нерестовій забороні на базі Демидівської райдержадміністрації.
Керівництво ГЕС має намір оскаржити обмеження щодо рівня води, накладені на її діяльність
Я вважаю, що це неправильно, коли людина чи організація безвідповідально користується благами ОТГ, громади області, її водоймами. Так, нехай води іноді не вистачає, а ГЕС працює, рівень води скинули, пройшли якісь втрати риби. Тоді восени можна купити зарибка, запустити у водосховище – і все було б добре. Але ГЕС не бере ніякої участі в природоохоронних відшкодуваннях. Якщо в процесі їхньої діяльності будуть завдані збитки рибному господарству України та природному середовищу, то нами як контролюючим органом будуть вжиті відповідні заходи щодо встановлення винуватців та відшкодування завданих ними збитків. Порахуємо всі збитки і доведемо справу до кінця – через суд. На нас ніхто не повпливає.
До суду справа ще не дійшла?
Поки що готуємось до цього, наразі триває інша тяганина. Власники Хрінницької ГЕС надіслали до Демидівської РДА лист, що вони збираються судитися через незаконність рішення щодо нового режиму роботи електростанції та водосховища. Будемо говорити так, у них не вистачає 100-120 сантиметрів води у Хрінницькому водосховищі, які б мали бути спочатку згідно з проектною документацією.
Мільйони тонн води, які зникли
Яка проектна площа Хрінницького водосховища?
Точно зараз не назву, це 20-25 квадратних кілометрів (згідно з даними Вікіпедії – 18,3 кв. км, різниця у кілька квадратних кілометрів, порівняно з проектною площею, яка раніше складала 25 кв. км – ред.).
Метр висоти при такій площі – це великий об’єм води, мільйони тонн…
Так, і його зараз просто немає, реальна площа водосховища не відповідає проектній – води не вистачає. Бо коли води не вистачає, то очевидно, що площа зменшується. Саме тому я зараз виступаю з однією ініціативою перед департаментом екології області. Мав уже зустрічі з керівниками департаменту Володимиром Захарчуком, Анатолієм Шавурським, і прошу у них її підтримати в найкоротший час. Справа в тому, що на території водосховища є угіддя, відоме під назвою “Ярове болото”, – це найбільше нерестовище водойми. На його базі я дуже хочу створити іхтіологічний заказник.
В заказнику стане можливим розведення видів риб, в тому числі занесених до “Червоної книги“
Ми все одно йдемо в Європу. Нам все одно потрібно зберігати біорізноманіття, щоб і наші діти з онуками могли спіймати якусь рибину, посидівши на березі водосховища. Я працюю тільки для цього. В положеннях законодавства України щодо природного заповідного фонду чітко написано, що за різке зниження рівня води в них передбачена кримінальна відповідальність. В такому випадку власників ГЕС будуть контролювати не тільки органи рибоохорони, але й представники заказника та інші правоохоронні органи.
Це, схоже, тривала історія, яка матиме так само тривале продовження. Ви розглядаєте проблему Хрінників якось окремо чи у комплексі з іншими проблемами екології в області?
В комплексі, звичайно, адже екологія сильно страждає не тільки тут, на Рівненщині, чи в окремо взятому водосховищі. Ми, до речі, розробили свою програму (щодо захисту біоресурсів області – ред.) перші в Україні і поки єдині серед усіх рибоохоронних патрулів. Наша програма збереження біоресурсів у водоймах загального користування Рівненської області узгоджена на всіх рівнях, пройшла всі комісії і була успішно прийнята.
Розкажіть детальніше, що саме включає ця програма?
Згідно з програмою загалом планується близько 4,5 млн грн виділити у 2020-2022 роках. В основному це кошти на зариблення водойм загального користування. Це такі водойми, де, зазвичай, відпочивають громадяни. Там можна буде не порушуючи правил спортивного і любительського рибальства ловити рибу і просто відпочивати.
В другій частині інтерв’ю ви зможете почитати про особливості роботи рибоохоронного патруля в Україні, реформи в природоохоронних структурах, а також досвід Фінляндії, Естонії, Білорусі та інших країн, з яким Сергій Бондар знайомий особисто.
About Author
